Розділ «2.6. Стратегічні виклики Україні»

Інформаційні стратегії здатні наблизити те чи інше майбутнє для країни. Інформаційні стратегії можуть створювати відповідні віртуальні платформи, що дають змогу полегшити перехід від сучасності до майбутнього.

Для чого потрібно знати своє і чуже майбутнє? Фінляндія втратила після розвалу СРСР більшу частину свого експорту. Але змогла піднятися, перебуваючи багато в чому в наближеній до нас ситуації. Вона поставила перед собою чітке завдання, як вижити невеличкій країні в сучасному складному світі. Сьогодні Фінляндія робить ставку на економіку на базі знань. Якщо фірма "Нокіа" на початку минулого століття випускала калоші, то сьогодні в ній на наукові розробки працює до 40 відсотків персоналу. Фінляндія сформувала своє уявлення про Фінляндію 2010 року, де ставиться завдання увійти в трійку економічно найсильніших країн світу. Зараз обробляються прогнози фінських експертів на 2015 рік. До речі, кожен новообраний фінський депутат повинен прослухати курс "Принципи економіки", без чого він не може стати депутатом.

1. Сьогодні всі країни займаються трендами і мегатрендами, які очікуються через багато років. Наведемо лише деякі приклади. Міністерство оборони Великої Британії розпочало дослідження періоду 2015–2030 років. Військові США вже давно завершили "вивчення" війни-2015 і війни-2025. До речі, ці дослідження цікаві саме тенденціями, що дає змогу відволікатися від конкретного наповнення майбутніх об'єктів. Кожен рік Національний університет оборони видає стратегічні оцінки ситуації, але майже всі вони зорієнтовані на майбутній розвиток.

Росія не має таких загальних стратегій, проте слід визнати, що різні недержавні фонди й інституції Росії вийшли на відповідний рівень як стратегічного мислення, так і відповідної іншої мови, створивши необхідний експертний потенціал. Наприклад, нам важко уявити собі в Україні реально існуючі сьогодні в Росії недержавні організації "Рада із зовнішньої і оборонної політики" або "Комітет із зовнішньополітичного планування". Окремі російські групи (наприклад, С. Переслегіна) теж активно займаються дослідженням майбутнього. Стратегії національного рівня розробляють російські методологи (П. Щедровицький, Є. Островський). Є Рада з національної стратегії (теж громадська), яка виступила з доповідями про ризики Росії в 2003 році та можливість олігархічного перевороту в країні. Останній викликав достатньо бурхливу реакцію в суспільстві.

Росія і в радянському минулому мала цікаві розробки в цій сфері (наприклад, група П. Кузнецова, який в ще у 1977 році був призначений генеральним конструктором системи управління країною в надзвичайний період). В останні роки існування СРСР активно велися розробки в галузі концептуального проектування та системного аналізу взагалі.

2. Який інструментарій дає змогу оперувати категоріями майбутнього? Корпорація РЕНД, склавши великий список останніх подій світової історії, прийшла до висновку, що старі методи планування неможливі, слід займатися плануванням в умовах невизначеності. Цим обґрунтована відмова від старого сценарного підходу, оскільки він базується на конкретному варіанті загрози. Сьогодні неможливо визначити загрозу 2015 чи 2030 року, тому такий підхід лише створює ілюзію захищеності країни. Тому планування переходить на інший рівень, коли механізми захисту готуються не під конкретну загрозу, а під серію загроз, з яких невідомо яка може бути реалізованою. Серед більш формалізованих підходів слід згадати також теорію хаосу і комплексних адаптивних систем.

"Планування в умовах невизначеності", "Операції, зорієнтовані на результат" типи інтелектуальної роботи, яку сьогодні здійснює Міністерство оборони США. Тобто це новий вид аналітики, який ми теж маємо вивчати і знати.

3. Сучасний світ перейшов у таку фазу розвитку, коли малі події можуть мати великі наслідки. Війна 1914 року починалася з малої події. Розпад СРСР як великий наслідок мав такі "малі події" в багатьох республіках. Вільнюс, Тбілісі, Рига, навіть "ГКЧП" не можна порівняти з розстрілом парламенту Б. Єльциним, який не викликав подібних наслідків. В Румунії повалення режиму Чаушеску почалося з елементарної відмови ознайомитися з вимогами страйкуючих в невеличкому містечку.

Подібні ситуації дають можливість створювати у сучасному світі варіанти національних трагедій, які призводять до зміни режимів. До речі, намагання "розкрутити" таку ж ситуацію з підводним човном "Курськ" в результаті призвело до втрати позицій російських олігархів, які стояли за телебаченням: Б. Березовського (ГРТ) та В. Гусинського (НТВ). Тобто розвиток моделі "малої події з великими наслідками" тут було зупинено.

4. Україна також може розпочати власні дослідження з визначення таких неочікуваних об'єктів, які можуть (з різною ймовірністю) становити для неї загрозу:

· дефолт;

· політична дестабілізація;

· сепаратизм;

· міграційні проблеми;

· розлад з стратегічними партнерами (Росія, США);

· стихійні лиха;

· епідемія невідомої хвороби;

· відсутність належного економічного зростання;

· соціальна дестабілізація;