Розділ «7.2. Досвід створення електронного уряду в США»

Інформаційна політика

Лідерство США у сфері формування національного інформаційного суспільства зумовлено тим, що федеральні органи чітко усвідомлюють провідну роль інформаційних та телекомунікаційних технологій у розвитку власної економіки і підвищення її конкурентоздатності на світовому ринку. Американський уряд проводить цілеспрямовану політику щодо підтримки науки, високих технологій і, зокрема, інформаційних і комунікаційних технологій. Це зумовлено насамперед тим, що:

· уряд зацікавлений у досягненні хоча б однієї з двох цілей – або забезпечити підвищення ефективності своєї роботи, або забезпечити значні зручності для громадян. Бажано, звичайно, щоб досягалися обидві мети – тому приймаються навіть несподівані рішення: наприклад, закупівля військової техніки за допомогою системи електронної комерції через Інтернет;

· уряд намагається бути справжнім лідером. Так, електронна комерція, що починає інтенсивно розвиватися у сфері бізнесу, уже кілька років активно впроваджується в уряді, і значна кількість відомств закуповує товари за електронними каталогами (список товарів одного постачальника) або через електронні магазини (які дають змогу вибирати з різних каталогів);

· робота здійснюється на конкурентному рівні. При цьому уряд ніколи не вибирає одну компанію або постачальника для тієї чи іншої закупівлі й завжди підтримує різноманітність підрядчиків. Це робиться для того, щоб уникнути звинувачень в упередженості й одночасно передбачити конкурентну базу в наступних контрактах.

Яскравим свідченням цього виступають щорічні виставки і конференції "Електронний уряд", які проходять у Вашингтоні та присвячені використанню інформаційних і комунікаційних технологій у роботі федеральних адміністрацій.*112 Їх можна було б розглядати як суто регіональні заходи, інтерес до яких обмежений виключно Вашингтоном і його околицями, якби не одна обставина: федеральний уряд США є одним з найбільших споживачів інформаційних технологій – лише у 1998 р. 50 найпотужніших фірм-підрядчиків поставили йому інформаційні товари і послуги на суму в 19 млрд дол.

*112: { Див. www.exelgov.com}

Основними напрямками сучасної інформаційної політики уряду США є:

· електронна торгівля (насамперед між державними організаціями та міністерствами, конкурсні електронні торги на постачання товарів і послуг для задоволення державних потреб тощо);

· сприяння доступу населення до урядової та адміністративної інформації;

· впровадження електронного уряду;

· регулювання й підтримка розвитку інформаційно-комунікаційних технологій;

· забезпечення безпеки використання інформаційно-комунікаційних технологій;

· застосування інформаційно-комунікаційних технологій у державних установах;

· захист персональних даних;

· соціальні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій (зокрема, застосування ІКТ у сфері охорони здоров'я)

· заохочення використання смарт-карт, у тому числі у федеральному уряді;

· надання різноманітних електронних послуг (зокрема, одержання офіційних документів через урядові вебсайти, сплата податків, надання статистичної інформації про роботу державного апарату населенню тощо).

Доступність федерального управління і президента США для громадян забезпечується за допомогою системи Comlink, яка розроблена в Масачусетському технологічному інституті. Система має досконалі служби і засоби публікацій урядових документів і відкрита для доступу користувачам Інтернету. Матеріали брифінгів, виступи, звіти, проекти законів, що надаються канцелярією Білого Дому розміщуються на сервері розповсюдження електронної інформації системи Comlink. За оцінками оглядачів, більше мільйона користувачів щоденно отримують документи, які їх цікавлять.

Інша система – Open Meeting*113 – була реалізована в межах ініціативи "Національного огляду виконання" (National Performance Review – NPR). Вона дає змогу подавати пропозиції та одержувати відгуки на них в інтерактивному режимі електронною поштою. Однією з головних її завдань є створення системи для полегшення процедури проведення опитувань та одержання коментарів із різноманітних джерел. За наявними даними, участь у роботі Open Meeting прийняли більше 3 тисяч осіб, які висунули приблизно 1200 пропозицій. Матеріал, який обговорювався, був структуризований за розділами, і, таким чином, кожен учасник обговорення ініціативи "Національного огляду виконання" міг вибрати ту чи іншу актуальну тему. Система передбачала виключно вільний обмін думками, без дебатів і прийняття кінцевих рішень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.2. Досвід створення електронного уряду в США“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США
  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література