Розділ «4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації»

Інформаційна політика

В Україні створено низку центральних органів державної виконавчої влади, які покликані здійснювати державну інформаційну політику. Передусім це: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державний комітет зв'язку та інформатизації України, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. Окрім того слід вказати на важливе значення для формування та здійснення державної інформаційної політики консультативно-дорадчих органів: Ради з питань інформаційної політики при Президентові України та Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, а також таких надзвичайно важливих утворень, як Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації і Головне управління інформаційної політики Адміністрації Президента України.


Державний комітет телебачення і радіомовлення України.



Державний комітет зв'язку та інформатизації України.



Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.



Головне управління інформаційної політики.



Рада з питань інформаційної політики при Президентові України.


З метою найбільш повного забезпечення права громадян на інформацію, поліпшення координації діяльності органів державної влади у процесі розроблення і реалізації державної інформаційної політики та відповідно до пункту 28 статті 106 Конституції України у квітні 2001 року відповідним Указом Президента було створено Раду з питань інформаційної політики при Президентові України (http://www.pre-zident.gov.ua/authofstate/prezidlist/prezidentadmin/inform_politic) як консультативно-дорадчий орган, яку очолив сам Президент України. Рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, а також відповідним Положенням.

Основними завданнями Ради з питань інформаційної політики є:

· аналіз ситуації, що склалася в інформаційному просторі України;

· попередній розгляд проектів нормативно-правових актів, що стосуються інформаційної сфери;

· аналіз стану додержання законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань інформаційної політики;

· розроблення пропозицій та рекомендацій для органів державної влади з питань їх діяльності, спрямованої на забезпечення права громадян на інформацію та свободи діяльності засобів масової інформації, а також вдосконалення взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації.

Рада для виконання покладених на неї завдань має право:

– одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади необхідні матеріали та інформацію;

– утворювати в разі потреби експертні та робочі групи, залучати в установленому порядку до участі в їх роботі посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, вчених, фахівців, представників об'єднань громадян;

– заслуховувати на своїх засіданнях керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій з питань, що належать до її компетенції.

Реалізація рішень Ради може здійснюватися шляхом видання в установленому порядку актів та доручень Президента України, підготовки відповідних законопроектів.

До складу Ради з питань інформаційної політики при Президентові України входять (станом на 15 грудня 2002 p.): Президент України (Голова Ради), Глава Адміністрації Президента України (заступник Голови Ради), Керівник Головного управління інформаційної політики Адміністрації Президента України (секретар Ради), голова Асоціації мережевих телерадіомовників (за згодою), Голова Державного комітету зв'язку та інформатизації України, голова Національної спілки журналістів України, президент Національної радіокомпанії України, Керівник Управління стратегічних ініціатив Адміністрації Президента України, головний редактор газети "Урядовий кур'єр",

Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства, Голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації
  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література