Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

Інформаційна політика

8.1. Поняття інформаційної війни.

8.2. Інформаційні війни/психологічні операції і національна безпека.

8.3. Пропагандистські дії в XX столітті.

8.4. Комунікативні складові психологічної/інформаційної операції.

8.5. Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій.

8.6. Інформаційна асиметрія в формуванні інформаційного простору.


8.1. Поняття інформаційної війни



8.2. Інформаційні війни/психологічні операції і національна безпека


Психологічні операції, як зазначалося, мають такі цілі щодо зміни поведінки аудиторії, які б відповідали національним інтересам тих, хто породжує цю комунікацію*150. Тобто чітко зрозумілі загальні стратегічні настанови, якими керуються у питаннях інформаційних війн.

*150: { McLaurin M.D. Psychological operations and national security // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New Yonc, 1982. – P. 2.}

У. Швартау бачить як загальну мету створення національної інформаційної політики, а серед можливих рівнів застосування інформаційної зброї – такі*151:

*151: { Schwartau W. An introduction to information warfare // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 52–54.}

• особиста інформаційна війна, куди відносять різні види маніпуляцій з особистою електронною інформацією:

• корпоративна інформаційна війна, куди відносять ситуації атаки інформаційних систем компаній;

• глобальна інформаційна війна, де інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни.

Як бачимо, ця класифікація побудована за рівнем об'єктів: від однієї людини до цілої держави. І це є найпростішим варіантом можливої класифікації, оскільки вона має суто формальний характер, і не розкриває змістовне наповнення.

М. Вікерс розглядає можливості інформації у двох аспектах: зміни форми та паралізування*152. Перший варіант передбачає маневри для введення в оману супротивника, другий – паралізування його центрів управління. Усе це пов'язано із втручанням в інформаційні системи супротивника. До речі, саме входження в системи прийняття рішень і є найголовнішою новою ціллю майбутніх воєн.

*152: { Vickers M.J. The revolution in military affairs and military capabilities // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 39.}

На думку Д. Маклауріна, нерозрізнення стратегічних і тактичних психологічних операцій може призводити до зниження їх ефективності*153. У випадку стратегічних психологічних операцій є більший вибір можливостей. Помилковим він вважає використання в'єтнамськими пропагандистами у листівках проти американських солдат стратегічних концептів (на кшталт "американські імперіалісти") тоді як слід було наголошувати на питаннях виживання, які для солдата на фронті є більш важливими. До цього слід додати ще й те, що до концепту "американські імперіалісти" ставлення двох різних сторін конфлікту буде різним, а проблема виживання є нейтральною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ
  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література