Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

8.1. Поняття інформаційної війни.

8.2. Інформаційні війни/психологічні операції і національна безпека.

8.3. Пропагандистські дії в XX столітті.

8.4. Комунікативні складові психологічної/інформаційної операції.

8.5. Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій.

8.6. Інформаційна асиметрія в формуванні інформаційного простору.

8.1. Поняття інформаційної війни

8.2. Інформаційні війни/психологічні операції і національна безпека

Психологічні операції, як зазначалося, мають такі цілі щодо зміни поведінки аудиторії, які б відповідали національним інтересам тих, хто породжує цю комунікацію*150. Тобто чітко зрозумілі загальні стратегічні настанови, якими керуються у питаннях інформаційних війн.

*150: { McLaurin M.D. Psychological operations and national security // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New Yonc, 1982. – P. 2.}

У. Швартау бачить як загальну мету створення національної інформаційної політики, а серед можливих рівнів застосування інформаційної зброї – такі*151:

*151: { Schwartau W. An introduction to information warfare // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 52–54.}

• особиста інформаційна війна, куди відносять різні види маніпуляцій з особистою електронною інформацією:

• корпоративна інформаційна війна, куди відносять ситуації атаки інформаційних систем компаній;

• глобальна інформаційна війна, де інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни.

Як бачимо, ця класифікація побудована за рівнем об'єктів: від однієї людини до цілої держави. І це є найпростішим варіантом можливої класифікації, оскільки вона має суто формальний характер, і не розкриває змістовне наповнення.

М. Вікерс розглядає можливості інформації у двох аспектах: зміни форми та паралізування*152. Перший варіант передбачає маневри для введення в оману супротивника, другий – паралізування його центрів управління. Усе це пов'язано із втручанням в інформаційні системи супротивника. До речі, саме входження в системи прийняття рішень і є найголовнішою новою ціллю майбутніх воєн.

*152: { Vickers M.J. The revolution in military affairs and military capabilities // War in the information age: new challenges for U.S. security policy. – Washington etc., 1997. – P. 39.}

На думку Д. Маклауріна, нерозрізнення стратегічних і тактичних психологічних операцій може призводити до зниження їх ефективності*153. У випадку стратегічних психологічних операцій є більший вибір можливостей. Помилковим він вважає використання в'єтнамськими пропагандистами у листівках проти американських солдат стратегічних концептів (на кшталт "американські імперіалісти") тоді як слід було наголошувати на питаннях виживання, які для солдата на фронті є більш важливими. До цього слід додати ще й те, що до концепту "американські імперіалісти" ставлення двох різних сторін конфлікту буде різним, а проблема виживання є нейтральною.