Розділ «2.4. Стратегія як нетактика»

Інформаційна політика

Стратегія належить до управлінської діяльності, оскільки визначає рух організації/країни/людини до стратегічної мети. Стратегічний аналіз визначає основних гравців і правила гри в довгостроковій перспективі. Стратегічна розвідка визначає ту саму сферу пріоритетів не тільки зі свого боку, а й з боку супротивника/опонента. У такий спосіб стратегічний аналіз визначає стратегічні цілі та засоби для їх досягнення. Однак зробити це можна за наявності одного важливого компонента – місії, тобто певної метамети, яку ставить перед собою організація/країна/людина. В результаті такої проробки ситуації управлінський простір структурується, ми одержуємо чіткий і зрозумілий варіант свого руху. Визначивши свій рух на майбутнє, ми можемо вибудовувати його сьогодні. Протилежне – менш раціональне.

Місія реалізується в рамках певного бачення майбутнього. Стратегія в цьому плані є рухом за метарівнем, коли до уваги беруться не тільки реальні, а й потенційні дії. Як свої, так і супротивника/опонента. Утворюється багаторівнева система, до якої належать різного рівня цілі, як віддалені, так і близькі.

Експлуатація метарівня дає змогу розширювати поле можливостей, оскільки починаємо дивитися на ситуацію з іншого погляду, під множинними кутами зору. До речі, відомий вислів В. Леніна "Ми підемо іншим шляхом" може бути слоганом стратегії. При цьому будується на перетині двох протилежних вимог: з одного боку, ми вимагаємо розширення поля можливостей, з іншого – нас цікавить звуження цього поля у реальності.

Стратегія в цьому плані досить креативна, оскільки розширює поле мояеливої дії (як у бізнесі, так і у випадку бойових дій). Спрацьовує те, що раніше не було "працюючим" інструментарієм. Тим самим стратегія підсилює стратегічного гравця, надаючи в його розпорядження новий вид інструментарію, якого в принципі не матиме нестратегічний гравець. Тому стратегія часто реалізується як використання нових факторів, нових параметрів, що до цього не включалися в дію. їх поява на арені протидії зумовлена зміною загальної парадигми, характерної для якісної стратегії, що дає змогу змінити наявну або ж нав'язану супротивником/опонентом конфігурацію факторів.

У політиці це може бути втягування опонента у невиграшну для нього сферу. Однак завдяки створенню феномену публічності він не може уникнути її обговорення. Відомий ефект CNN з цього ж ряду: ЗМІ, організовуючи обговорення проблеми, чинять відповідний тиск на політиків чи військовиків, які могли б прийняти інше рішення без пильної уваги громадської думки.

Д. Морріс свого часу, працюючи з Б. Клінтоном, запропонував варіант перехоплення ідеї супротивника для того, щоб перетворити її на свою*15. Саме так у ряді випадків чинив Б. Клінтон. Тобто в цьому випадку "моє" поле розширюється за рахунок використання "чужого". До речі, Ґете колись сказав приблизно так: не має значення, чия це ідея, важливо, хто краще її використав.

*15: {Моррис Д. Новый государь. – М., 2003.}

Новим фактором може стати обнародування принципово нової інформації, що несе негативні наслідки для опонента. Наприклад, під таким кутом зору розглянув кубинську кризу К. Білдер*16. У цьому випадку боротьба за громадську думку полягала у з'ясуванні, хто говорив правду про ракети на Кубі. Сторони конфлікту продукували суперечливу інформацію. У вирішальний момент А. Стівенсон продемонстрував в ООН фотографії авіазйомок, що було зовсім несподіваним у плані публічної демонстрації розвідувальних фотографій.

*16: {Builder С.Н. Keeping the strategic flame. // Joint Force Quaterly. – 1996 –1997. – Winter.}

А. Гордон, що працює в галузі комп'ютерного моделювання, до речі, у рамках проекту Пентагона в Інституті креативних технологій, бачить стратегію як ментальну репрезентацію, що дає змогу порівнювати, маніпулювати і використовувати її в ситуаціях вирішення проблем*17. Це дає змогу відійти від загальних слів про стратегію до конкретного набору варіантів реалізації стратегічного планування в різних середовищах. Звідси його інтерес до випадків планування за аналогією. Так, він розглядає під одним кутом зору дві історичні події: вторгнення Гітлера в Україну і вторгнення військ Хуссейна в Кувейт. У першому і другому випадках було прийнято рішення знищувати інфраструктуру, аби вона не дісталася супротивникові. При цьому він доходить висновку, що реальні випадки прийняття рішень набагато складніші за будь-які існуючі на сьогодні моделі.

*17: {Gordon A.S. Strategies in analogous planning cases // www.ict.usc.edu}

А. Гордон зібрав 372 варіанти буденних стратегій у 10 різних галузях планування. Він також розглянув 48 сфер репрезентації, де вони реалізуються. Наприклад, в галузі менеджменту цілей, де використовується 28 термінів, серед яких є і такий, як відкладена мета, що може вербально реалізовуватися в такому вигляді: "Давайте відкладемо це поки що", "Я повернуся до цього пізніше"*18. Сильною стороною свого підходу він вважає саме увагу до змістових аспектів, оскільки основна увага раніше приділялася формалізації правил висновку*19.

*18: {Gordon A.S. The theory of mind in strategy representation // www.ict.usc.edu}

*19: {Див. також Gordon A.S. The representational requirements of strategic planning // www.ict.usc.edu}

Приблизно в такій самій сфері здійснюється й робота інших представників цього інституту, спрямована на формалізацію емоційних станів та їх зв'язку з прийняттям рішень. У рамках комп'ютерного моделювання роботи з емоційними реакціями запропоновано таку стратегію: визначення можливостей для оволодіння ситуацією, пропозиція альтернативних стратегій реагування, оцінювання потенціалу реагування, вибір стратегії дії*20.

*20: {Marsella S., Gratch J. Modeling coping behavior in virtual humans: don't worry, be happy // www.ictusc.edu}

Основні стратегії подаються в такому вигляді (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Звичайні стратегії реагування

СтратегіяУмовиЕфекти
123
ПлануванняМожлива майбутня подія має позитивні наслідкиПідтримка намірів, за якими подія відбудеться
ПрийняттяПотрібний майбутній стан (тобто мета) здається нездійсненнимВідмова від намірів
Позитивна реінтерпретаціяМинула або очікувана майбутня подія з небажаним ефектом має бажаний побічний ефектПосилення корисності бажаного побічного ефекту
Ментальна розбіжністьБажана мета здається недосяжноюЗменшення корисності очікуваної мети
Заперечення/прийняття бажаного за дійснеНаслідки минулої події або очікуваної майбутньої події мають небажані наслідкиЗменшення ймовірності небажаних наслідків
Зсув/прийняття провиниПодія має бажані/небажані наслідки і невизначену причинуПриписування провини одному з невизначених гравців

Найбільш зрозумілим і близьким антиподом стратегії є тактика. Тому спробуємо, відштовхнувшися від неї, визначити основні характеристики стратегії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.4. Стратегія як нетактика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика
  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література