Розділ «2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності»

Інформаційні стратегії діють за єдиним принципом: вони спрямовані на створення відповідного віртуального кореляту дійсності, який дає змогу на наступному кроці, спираючись на нього, вносити зміни в реальність. Тобто перед нами проходить зміна інформаційної реальності, за якою йде зміна віртуальної реальності, для того, щоб в результаті змінити справжню (фізичну) реальність.

Масова свідомість бачить в реальності ті аспекти, які акцентуються в інформаційних потоках. Звідси випливає поняття інформаційного порядку денного (agenda setting), яке виникло в США в процесі управління громадською думкою. Оскільки масова свідомість реально реагує тільки на перші за важливістю типи повідомлень, то треба створювати такі типи повідомлень, які будуть займати саме ці перші місця. Це якісна конкуренція повідомлень, а не авторитарна заборона на одні повідомлення і виштовхування на перші місця інших.

Віртуальний простір становить картину світу масової свідомості, яка будується на основі когнітивного інструментарію – індивідуальної карти світу людини. Тобто в звичайних (не кризових) ситуаціях маємо типовий перехід такого виду:

До цього слід додати, що пересічний громадянин завжди має справу виключно з об'єктами інформаційного чи віртуального світу, оскільки він не має можливості (навіть фізичної) "доторкнутися" до кожного об'єкта фізичного світу, про який

йдеться. Глядач не може перевірити інформацію про повінь в Зімбабве чи вибори на Філіппінах, а має покладатися на те, що саме йому розповідають з екрану телевізора.

Інформаційний простір є більш динамічним, водночас фізичний (реальний) простір чи когнітивний або віртуальний є консервативними, зміни в них відбуваються дуже складно. Таким чином, саме інформаційний простір дає змогу більш швидко перевіряти нових людей, нові ідеї і нові проекти. Це також більш дешевий варіант "експертизи", оскільки зміни в інформаційному просторі коштують набагато менше. Але кожна суттєва зміна в реальному просторі, що планується, потребує відповідної інформаційної підготовки.

Приклади саме такого використання інформаційної реальності ми можемо знайти в багатьох випадках. Наприклад, у виборчих технологіях, коли створюється відповідний імідж кандидата, що має змотивувати виборця проголосувати саме за нього. Сам віртуальний об'єкт – імідж – і є однією з найголовніших складових прийняття рішення. Під час виборів Ніксона політтехнологи заговорили про те, що імідж повинен бути таким, який би викликав майже хімічну реакцію виборців. Тобто раціональне мислення у цьому не має брати участі.

У випадку кризової ситуації в інформаційному просторі відбувається спін-докторинг, тобто намагання розгорнути інформаційно ситуацію таким чином, щоб це було більш вигідним для комунікатора. Інформаційний простір є мобільним і динамічним, що дає змогу вибудовувати в ньому різноманітні ментальні конструкції, які в результаті впливають на індивідуальну і масову свідомість.

Підготовка до збройного конфлікту, що було досить чітко видно на прикладі війни в Іраку, потребує суттєвої роботи з інформаційною і віртуальною реальностями. Найголовнішим правилом при цьому стає демонізація ворога. Саддам Хусейн вже в першу війну в Перській затоці подавався як арабомовний Гітлер. Підставою війни в Іраку стала наявність зброї масового знищення; як з'ясувалося потім, це була просто віртуальна реальність, оскільки ніякої зброї так і не було знайдено.

Рис. 2.1. Інформаційна підготовка війни в Іраку

Як бачимо, як найбільш ефективний віртуальний інструментарій обираються точки вразливості масової свідомості – те, на що масова свідомість має прореагувати автоматично. Наприклад, коли йдеться про військові злочини, то завжди виникають розповіді про жорстокість ворога до дітей і жінок, оскільки розповідь про ті самі дії стосовно солдат не дадуть такої самої ефективності впливу.

Будь-яка революція чи суттєва зміна суспільного ладу базується на руйнуванні віртуального світу масового свідомості. Це і революція 1917 р., коли новим правилом стало "мир – хатам, війна – палацам". Це і перебудова, процеси гласності якої працювали на руйнацію радянської моделі світу, коли про всі сакральні символи тієї епохи надавалася виключно негативна інформація. В теорії прийняття рішень зафіксовано, що зміна знань дає в результаті прийняття зовсім інших рішень.