Розділ «8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору»

Інформаційна політика

Інформаційна асиметрія є найефективнішим типом інформаційної дії, оскільки опонент не має на неї належної відповіді, або він дає неадекватну відповідь. Ми розглядали приклад з китайської історії, коли відкрита брама міста, що має символізувати силу, насправді відповідала слабкості. Тобто розглядаючи цю відповідь як знак, можна сказати, що в ній закладене порушення співвідношення форми і змісту. Обрана форма не відповідає реальній ситуації, а підштовхує опонента до іншої ситуації, більш вигідної для комунікатора.

Як уже зазначалося, як елементарні повідомлення з порушенням інформаційної симетрії можна розглядати загадку і анекдот. Загадка має спеціально створену асиметричну форму, що повинна зупинити опонента на металінгвістичному рівні: він повинен відгадати елементарне слово. Тобто опонент потрапляє у становище дитини, котра не знає значення слів, бо не володіє кодом. За шкалою від 0 до 1 форма загадки відповідає 1, тоді як її значення дорівнює 0. Для звичайного використання слова характерне зворотне співвідношення: нульове значення форми, бо не вона виконує комунікативну функцію. У загадці саме форма стає комунікативною. Загадки становлять жанр, що використовується людською цивілізацією з давніх-давен.

Анекдот – не менш давній спосіб висловлювання, в якому гумор теж сприяє створенню інформаційної асиметрії. Функціонально анекдот (згадаймо радянську добу) реалізовувався на протидію офіційному повідомленню. Коли в офіційною пресою JI. Брежнєв моделювався як "мудрий генсек", то в анекдоті, навпаки, JI. Брежнєв був "дурним генсеком". Анекдот відповідає на прагнення офіціозу вести свою інформаційну лінію. Це реакція на офіційну інтерпретацію дійсності, внаслідок чого відбувається необхідна компенсація, масова свідомість уводить свій варіант інтерпретації дійсності.

Пострадянський анекдот про нових росіян теж є відповіддю на офіційно продекларовану ринкову політику, яка породила цей новий соціальний клас. Ця відповідь опосередковано виражає невдоволеність населення своїм соціальним становищем. І це знову – компенсація, бо багатший моделюється як дурніший, завдяки чому досягається якась збалансованість.

Якщо ми візьмемо листівку, що застосовується в психологічній операції, то вона, експлуатуючи теми смерті чи сім'ї, теж намагається дати компенсуюче рішення ситуації. Якщо офіційна преса перебуває в площині, наприклад, відносин "громадянин – держава", генеруючи поняття патріотизму, то листівка звернена в неофіційну площину. Саме це робить її інформаційно асиметричною відносно офіційної пропаганди. Загалом вона побудована на використанні іншого каналу, іншої тематики, навіть фізично часто функціонує як "перепустка" до нової ситуації.

Повідомлення Бі-Бі-Сі чи Радіо "Свобода" теж були асиметричними, тому що розповідали про ті події, які не висвітлювалися офіційними радянськими джерелами інформації. Однак і листівка, і повідомлення "ворожого голосу" реально розглядають одні й ті самі об'єкти, тільки надають їм нової інтерпретації. Наприклад, війна розглядається не з позиції держави, а з позиції людини, її біологічних страхів, бажання вижити.

Інформаційна асиметрія в анекдоті чи в загадці досягається за рахунок того, що одна реальна риса максимально гіперболізується, витискуючи всі інші характеристики. Так само в листівці наголошується лише на одній характеристиці, до того ж протилежній до тієї, що офіційно підтримується. Це порушення пріоритетів, що задаються офіційним дискурсом. Наприклад, вік генсека може бути вторинною характеристикою для офіціозу, але первинною для анекдота. Саме гіперболізація призвела до трагічного розвитку подій в Угорщині 1956 р., коли після повідомлень західних радіостанцій населення, що вийшло на вулиці, сподівалося на допомогу західних військ, чого не сталося. Масова свідомість не здатна охоплювати подію в усій її складності, вона орієнтується на малу кількість характеристик.

Взагалі, система інформування населення повинна мати як офіційні, так і неофіційні канали впливу. Програма "7 днів" (УТ-1) В. Долганова, як нам здається, "погоріла" через прагнення поєднати два варіанти в одному, хоча кожен окремо вони конче потрібні. И. Сталін, наприклад, вимагав саме створення такої асиметрії, коли запропонував переорієнтувати "Літературну газету" або створити при ній неофіційне телеграфне агентство. За спогадами К. Симонова, Й. Сталін казав так: "Ви повинні зрозуміти, що ми не завжди можемо офіційно висловлюватися про те, про що нам хотілося б, такі випадки бувають у політиці, і "Літературна газета" повинна допомагати нам в цьому." І далі: "Ми, моясливо, запропонуємо вам, щоб ви створили при "Літературній газеті" своє власне, неофіційне телеграфне агентство для отримання і поширення неофіційної інформації."*234 По суті, йдеться про джерела породження саме асиметричної інформації. І вже пізніше таке агентство було створено – ним стало АПН. До речі, зазначена книжка К. Симонова теж була видана АПН. Сталін був майстром створення асиметричних ситуацій. К. Симонов згадує свої відчуття, коли Сталін на одному з пленумів ЦК виступив з промовою, де просив звільнити його з посади генерального секретаря. Він згадує переляк Маленкова, який вів це засідання: "Обличчя Маленкова, його рухи, його виразно підняті вгору руки були прямим благанням до всіх присутніх терміново і рішуче відмовити Сталіну в його проханні. І тоді, заглушаючи слова, що вже лунали за спиною Сталіна: "Ні, просимо залишитися!", або щось у цьому дусі, зал загув словами: "Ні! Не можна! Просимо залишитися! Просимо взяти своє прохання назад!" (С. 245)*235.

*234: { Симонов К. Глазами человека моего поколения. Размышления о Й.В. Сталине. – М., 1988. – С. 134–135.}

*235: { Симонов К. Глазами человека моего поколения. Размышления о Й.В. Сталине. – М., 1988. – С. 245.}

Звичайне спілкування спрямоване на зняття інформаційної асиметрії, в результаті його дії знання джерела та одержувача інформації зрівнюються. У випадку пропагандистського впливу інформаційна асиметрія спеціально підтримується і підсилюється. Взагалі, дестабілізаційні структури намагаються створювати дисбаланс, в результаті якого автономні частини системи виштовхуються на власний варіант поведінки, що стає несистемною. (Звичайним варіантом поведінки в цьому плані виглядає робота засобів масової комунікації, які надають усім єдиний варіант інтерпретації події. Мода як соціальний інститут теж має на меті створення уніфікованих тенденцій одягу). Інформаційна дія в цьому випадку може вести до неприйнятної поведінки автономної частини з погляду великої системи. Це може бути: а) стимуляція нової поведінки; б) припинення старої поведінки.

Досить важливим елементом підвищення ефективності інформаційної дії є невербальна підтримка вербальної дії. Це може бути поєднання типу "листівка + бомбардування". Невербальні дії справляють більший вплив на поведінку, ніж дії вербальні. Багатоканальний вплив ефективніший за моноканальний.

Інформаційна асиметрія дає змогу розробляти специфічні схеми впливу. У досьє на Т. Дяченко, що зберігалося в Кремлі, даються, наприклад, такі поради: "При роботі з Тетяною Борисівною необхідно використовувати таку схему: при поданні їй інформації про те, що вона несамостійна і цілком підконтрольна батькові, Тетяна відразу ж починає конфліктувати з Борисом Миколайовичем і здійснювати "самостійні" вчинки; отже їй потрібно акуратно "підказувати" ці вчинки і підтримувати її комплекс постійної легкої образи на батька. У цьому випадку ми одержуємо сильний важіль впливу"*236. Завдяки інформаційній асиметрії у вигляді подання "нової" інформації "включається" характеристика, яка починає породжувати інші типи поведінки.

*236: { Совершенно секретно. – 1999. – № 1.}

Роль інформаційної асиметрії збільшується ще й тому, що пропагандистська комунікація реально зміщується у сферу, де є слабкі місця у супротивника. Під час "холодної війни", наприклад, Захід докладав зусилля не в ідеологічній площині протистояння, а демонстрував інший рівень життя, що в результаті виявилося правильною стратегією.

Новини, як вважають спеціалісти, підтримують розподіл сил у суспільстві, що склався на цей момент. Це стосується насамперед офіційних новин. Неофіційні новини, навпаки, намагаються порушити цей розподіл. Наприклад, заради цього створюються повідомлення про корупційність верхів суспільства, що використовуються як у політичній боротьбі, так і в пропаганді під час у військового протистояння.

При цьому слід враховувати довготривалі і короткотривалі цілі. На сьогодні, наприклад, країни СНД втратили можливість стратегічної інтерпретації дійсності, які давалися власними романами чи фільмами, оскільки виробництво власної продукції в цих сферах практично зупинено. Але неможливо жити чужими інтерпретаціями – звідси випливає ностальгія за старим кіно. З іншого боку, ми перебільшуємо іноземний вплив у сфері короткотривалих інтерпретацій, адже вони даються вже не західними, а власними ЗМІ, які мають усі можливості для вироблення власного погляду на ситуації, що виникають.

Інформаційна асиметрія може пояснити любов ЗМІ до надзвичайних ситуацій (землетрусів, повені, голодомору). З одного боку, такі надзвичайні події ідеально стирають попередні повідомлення із громадської свідомості, рятуючи нашу пам'ять. З іншого – надзвичайна подія завжди є виявом асиметричності, бо не є передбачуваною, а саме це відповідає сутності новин як таких.

Інформаційна асиметрія є основним елементом інформаційної боротьби, формуючи інформаційний простір будь-якої держави. Офіційні повідомлення, які є передбачуваними і, отже, симетричними, потрапляють на екран у зв'язку з принципово асиметричним положенням влади, яка сама встановлює пріоритети повідомлень. Таким чином, асиметричність досягається на іншому рівні. Як визначають дослідники мас-медіа, преса і телебачення виступають у вторинній ролі, первинна роль належить владі, яка може визначити ту чи іншу подію як загрозливу для суспільства*237. Мас-медіа лише розширює і поширює уявлення, надані владою. Дослідницька група з Університету Глазго стверджує, що мас-медіа "системно організовані таким чином, щоб зображати картинку світу, яка слугує репродукуванню відношень домінування, що існують у суспільстві". Новини при цьому розглядаються як вибіркова інтерпретація подій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору
  • Література