Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Загалом слід визначити ряд паралельних етапів, які б дали змогу Україні вийти на принципово новий рівень:

· накопичення чужого досвіду;

· переробка його під власні завдання;

· перенавчання офіцерського складу;

· перенавчання спеціалістів в галузі інформаційної/психологічної боротьби.

Ми повинні бути готовими до проведення моніторингу інформаційного простору як України, так і інших держав під цілком конкретні завдання, оскільки кожний етап військового конфлікту, починаючи від підготовки до постконфліктної ситуації, має власні типи суто інформаційних завдань. На сьогодні інформаційна складова входить в стратегію та тактику сучасного конфлікту. Ставиться завдання прискорення збирання та обробки інформації, щоб робити це швидше супротивника. Американський цикл СОРД (спостереження – орієнтація – рішення – дія) доповнюється циклом СКОРД, де К означає культурна орієнтація, оскільки залежність думання і навіть програмування (стосовно комп'ютерів) та до національної ментальності.

Сучасні військові аналітики вже перейшли від інформаційної війни до війни знань як війни двадцять першого століття. Тому аналітична складова прийняття рішень теж має стати важливим завданням інформаційної боротьби, оскільки супротивник буде намагатися втручатися в цикл прийняття рішень. Найслабкішим місцем на полі бою є не лише розум солдата, а й розум офіцера чи генерала, який приймає неправильне рішення. Він буде робити так не навмисне, просто більш інформаційно сильний супротивник "допоможе" йому вийти на неправильне рішення. Оцінка інформації, що отримується, вміння працювати з не цілком достовірною інформацією теж стає важливим завданням.

В України немає часу, щоб наздогнати розвинуті країни у цьому питанні, хоча в США розуміння цієї проблематики теж з'явилося лише в середині дев'яностих років. Ми вийдемо на розуміння цього ще пізніше, хотілося б тільки прискорити ці процеси, сконцентрувавши на них зусилля і той ресурс, який ще маємо.

Якщо йдеться про війну знань, то у нас виникають окремі завдання на кожному з рівнів: солдата; офіцера; розвідки; осіб, що приймають рішення.

Всі вони є об'єктами впливу іншої сторони, всі вони реально не є готовими до розпізнання маніпуляцій іншої сторони.

Ми повинні добре усвідомлювати, що процес впливу йде за схемою:

Спочатку з'являється гасло "Землю – селянам, фабрики – робітникам", що змінює модель світу, а вже потім має місце революція. І тут слід підкреслити, що Україна не займається творенням і захистом власної моделі світу: ми не перебуваємо тільки накриті ЗМІ інших держав, ми дивимося виключно чужі фільми, тобто і на рівні стратегічної комунікації відбувається роздвоєння, розтроєння нашої людини, яка за фільмами добре знає, що поліцейський повинен зачитати їй її права, а агент ФБР взагалі все розкриє, але для неї це однак залишається марсіанськими знаннями, бо не відповідає її моделі світу. І останнє. Досить серйозні розробки зроблені сьогодні на тему мирної зміни влади: ніхто не стріляє, а влада стає іншою. Ми самі відчули це на собі, коли ввечері ходили зі словами "Ленін. Партія. Комсомол", а вранці нас повели вже зі словами "Ринок. Демократія. Капіталізм". "И никто не заметил потери бойца". Все це суттєво змінює наші уявлення про типи загроз, які є в сучасному світі.

Вибори в Югославії 2000 року продемонстрували, як відповідне фінансування, наукове обґрунтування і підготовка дають можливості змінити владу. 2 тижні акцій протесту після виборів, а ненасильницьким акціям протесту спеціально навчали студентів на території Угорщини, примусили владу відійти. У результаті С. Мілошевич, який витримав дві війни й економічну блокаду, сходить з арени. Спочатку був страйк сміттярів, потім магазинів і аптек, потім таксистів, потім ставилися барикади – і влада не знала, як реагувати, бо її механізми розраховані виключно на силові дії. І тільки потім почали захоплювати телебачення, але на той час силові механізми влади вже були небоєздатними. У шістдесяті роки мирно був відправлений у добровільну відставку президент Індонезії. І сьогодні, після зняття строку давності з архівів, докладно відомо, як діяли тоді спецслужби Англії і США. Тобто йдеться про дієві механізми комунікативної дестабілізації.

Таким чином, до списку завдань слід додати ще два:

· захист прийняття рішень на всіх рівнях, починаючи з солдата, який сьогодні може побачити сфальсифіковане за допомогою комп'ютера звернення до нього головнокомандуючого зі словами поразки;

· захист від дестабілізаційних процедур.

І перше, і друге завдання не є, на перший погляд, варіантами дій у силовому полі, де звикли діяти військові, але наслідки ми маємо ті самі, що й випадку силового розв'язання конфлікту. І цей мирний список "військових дій" є достатньо великим і до нього теж слід бути готовим.

У США перші цікаві розробки надійшли з ВПС, це був 1995 рік, Університет повітряних сил в Алабамі. Чому вони прийшли до досить цікавих результатів, які задали методологічний погляд на всю цю проблему? І сьогодні найцікавіші власне статутні розробки находять у них саме від ВПС. На нашу думку, це трапилося тому, що вони розробляли такі проекти, як Війна-2010 року чи Війна-2025 року. Все це дало змогу відійти від конкретики сьогоднішнього дня і побачити принципові відмінності війни нового типу, нової стратегії і тактики. І такий принципово новий погляд з майбутнього має стати інструментарієм для розробки власних підходів і для України.

1.4. Державна інформаційна політика у контексті інтеграції України в Європейський Союз

Остання нарада з законодавчого забезпечення публічного і приватного телебачення в країнах СНД, що відбулася в Єревані в жовтні 2001 р., в якій брала участь і українська делегація, до якої входив і автор, продемонструвала, що Україна (чи не єдина в СНД) має весь необхідний набір законів в інформаційній сфері. Росія, наприклад, немає закону про телебачення, ліцензування телевізійних каналів здійснюється комісією, яку очолює представник виконавчої влади – міністр Лесін, водночас Україна має незалежну інституцію – Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, яка формуеться на паритетних засадах з представників виконавчої і законодавчої гілок влади. Нині готується нова постанова Президента України, де передбачено створення незалежної громадської інституції, яка буде відстежувати політичну рекламу на Першому національному каналі, оскільки саме з цього приводу є найбільше нарікань як з боку українських політиків, так і з боку зарубіжних представників.