Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Інформаційна політика

Частка іноземного капіталу. Обмеження прямої або непрямої участі в акціонерному капіталі іноземних осіб (за винятком громадян держав – членів Європейського Союзу) або компаній, що мають ліцензії на радіо- або телемовлення наземними засобами, зафіксовано в Статті 40 Закону від 30 вересня 1986 р. і становить 20%. Жодне з цих обмежень, однак, не застосовано до радіоканалів, кабельних мереж або каналів, розповсюджуваних по кабелю.

Норми, що регулюють володіння декількома ліцензіями. Правову систему, застосовну до кожного окремого засобу масової інформації (мономедіа) і до всіх засобів масової інформації в цілому (мультимедіа), забезпечують норми Закону від 30 вересня 1986 p., з виправленнями і змінам, внесеними Законом від 27 листопада 1986 р. Кожний засіб масової інформації (телебачення і радіо, що транслюється наземними засобами, супутником і кабельними мережами) регулюється особливими правилами. Жоден із власників ліцензії на національний телевізійний канал, що передається наземними засобами, не може в той самий час мати ліцензію на інший національний телевізійний канал або на місцевий телевізійний канал.

У тих випадках, коли йдеться не про національні телевізійні канали, оператори цих каналів вправі мати кілька ліцензій за умови, що чисельність населення, що обслуговується всіма каналами того самого роду, не перевищує 6 мільйонів чоловік. Однак жоден оператор не може мати ліцензії на два канали того самого роду, що мовлять цілком або частково на ту саму територію.

Щодо радіомовлення, то Закон від 30 вересня 1996 р. визначає передачі загальнонаціонального характеру так само, як і телевізійні передачі. Радіопередачі такого характеру можна транслювати на території, населення якої перевищує 30 мільйонів жителів. Виправлення до цих норм затверджені Законом від 1 лютого 1994 р. Відповідно до цього виправлення, "одна фізична або юридична особа вправі – на підставі ліцензій на частоти, на які вона є власником ліцензії на мовлення однієї або декількох радіопослуг наземними засобами або за допомогою програми, що надає передачі іншим власникам ліцензії, – контролювати кілька мереж, фактично або юридично, тільки в тому випадку, якщо загальна чисельність населення на території, що обслуговується цими різними мережами, не перевищує 150 мільйонів".

Поняття мережі в законодавстві не було визначено доти, доки не було прийнято Закон від 1 лютого 1994 р. Відповідно до цього закону, під мережею розуміють "будь-яку службу або низку служб, що здійснюють мовлення на ту або іншу програму протягом більшої частини ефірного часу кожної служби". Таким чином, нині це поняття поширюється на передачу програм абонентам місцевих комерційних радіостанцій.

Супутникове радіо- і телемовлення регулюється особливими нормами, відповідно до принципів, закладених на міжнародному рівні. Французькі норми прямо випливають з норм, що нині діють у межах Міжнародного телекомунікаційного союзу. Жоден оператор кабельної мережі не вправі бути власником ліцензії, якщо чисельність зареєстрованого населення районів, що обслуговуються ним, перевищує вісім мільйонів (не обов'язково абонентів).

У Статтях 41-2 і 41-2 Закону 1986 р. до уваги взято припущення, яким оператор може бути присутнім на декількох комунікаційних ринках: на радіо і телебаченні у разі наземного мовлення, на кабельних мережах і в щоденній пресі. Обмеження цього передбачені на національному, регіональному і місцевому рівнях.

На національному рівні. Відповідно до Статті 41-1 Закону 1986 р., жодної особи не може стосуватися більш ніж два з таких положень:

· здійснення телевізійного мовлення наземними засобами на населення чисельністю більше чотирьох мільйонів;

· здійснення радіомовлення на населення чисельністю більше тридцяти мільйонів;

· видання або контролювання щоденних видань політичних і загальних новин, що становлять 20% загального тиражу видань того ж роду на національній території.

На регіональному і місцевому рівнях. Відповідно до Статті 41-2 Закону 1986 p., жодної особи не може стосуватися більш ніж два з таких положень стосовно володіння:

· одним або більше телевізійними каналами, що транслюються наземними засобами, у загальнонаціональному або іншому масштабі;

· однією або більше радіостанціями, що здійснюють мовлення наземними засобами, у загальнонаціональному або іншому масштабі;

· однією або більше радіостанціями, що здійснюють мовлення на більш ніж 10% аудиторії відповідного району, у загальнонаціональному або іншому масштабі;

· однією або більше кабельними мережами;

· одним або більше щоденними виданнями політичних і загальних новин, із загальнонаціональним або іншим тиражем.

В обох випадках може бути видано ліцензію за умови, що ця особа виконує вимоги закону протягом максимального шестимісячного терміну, встановленого спеціальним контролюючим органом.

Політика щодо конкуренції

Випадки концентрації підприємств преси, що не підпадають під особливе антиконцентраційне законодавство, тобто журнали і спеціалізовані видання, регулюються загальним законодавством, яке забороняє обмеження торгівлі, зокрема, Указом від 1 грудня 1986 р. Відповідно до положень Статті 39 Указу від 1986 року, "концентрація є наслідком дії (у якій би формі вона не відбувалася), що припускає передачу власності або розпорядження майном, правами й обов'язками того або іншого підприємства, цілком або частково, мета або наслідок якого полягає в тому, щоб дати тому або іншому підприємству або групі підприємств можливість справляти, прямо або непрямо вирішальний вплив на інше підприємство або інші підприємства". Спрямовані на концентрацію пропозиції або операції, що підпадають під це юридичне визначення, для того щоб стати предметом судового розгляду, мають "за своїм характером обмежувати вільну торгівлю, особливо в силу створення або зміцнення панівного положення" (Стаття 38). Спрямовані на концентрацію дії, заплановані або здійснені, є предметом судового розгляду тільки в тому випадку, якщо рівень концентрації, який виникає у результаті, перевищує один із двох рівнів, передбачених Статтею 38.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи