Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

На особу, що видає або контролює одне або більше друкованих щоденних видань політичних або загальних новин з тиражем більше ніж 20% загального тиражу друкованих щоденних видань того ж роду на загальнонаціональній території, поширюються норми, що регулюють кумулятивні володіння, які підлягають ліцензуванню з метою надання телевізійних послуг, послуг звукового мовлення або послуг експлуатації кабельних мереж у районах з максимальним населенням, відповідно, 4 мільйони, 30 мільйонів і 6 мільйонів жителів.

На регіональному і місцевому рівнях

На особу, що видає або контролює одне або більше друкованих щоденних видань політичних або загальних новин, будь-то загальнонаціонального масштабу чи ні, видаваних на території даного району, поширюються норми, що регулюють кумулятивні володіння, встановлені для даного району, і об'єкти ліцензування з метою надання телевізійних послуг, послуг звукового мовлення або послуг експлуатації кабельних мереж.

Стаття 41-2 Закону від 30 вересня 1986 р. із внесеними виправленнями передбачає, що "ліцензія на надання послуги звукового мовлення або телевізійної послуги, за винятком послуг у загальнонаціональному масштабі, за допомогою наземних засобів, або на експлуатацію мережі, що поширює звукове мовлення або телевізійні послуги за допомогою кабелю, не може бути видана щодо того або іншого географічного району особам, яких стосуються більш ніж два з наведених нижче положення:

· якщо вони є власником однієї або більше ліцензій на телевізійне мовлення послуг наземними засобами, у загальнонаціональному або іншому масштабі, на території відповідного району;

· якщо вони є власником однієї або більш ліцензій на радіомовлення наземними засобами, у загальнонаціональному або іншому масштабі, із сукупною потенційною аудиторією в даному районі більше 10% сукупної потенційної аудиторії у відповідному районі для всіх послуг такого ж роду, як суспільних, так і зареєстрованих іншим способом;

· якщо вони є власником однієї або більш ліцензій на експлуатацію мереж, що поширюють послуги звукового мовлення і телевізійні послуги по кабелю на території даного району;

· якщо вони видають або контролюють одне або більш друкованих щоденних видань загальних і політичних новин, у загальнонаціональному або іншому масштабі, на території того самого району".

Телебачення і радіо

Законом від 30 вересня 1986 року про свободу зв'язку встановлено два обмеження:

· обмеження частки акціонерного капіталу;

· обмеження числа ліцензій у руках однієї особи.

Частка акціонерного капіталу

Частка вітчизняного капіталу. Обмеження прямої або непрямої участі в акціонерному капіталі тієї самої фізичної або юридичної особи або компаній, що мають ліцензії на експлуатацію телевізійних послуг наземними або супутниковими засобами:

· для національних телевізійних каналів Стаття 39. І передбачає:

– один пакет акцій обмежується 49%;

– два пакети акцій: 16% один і 16% інший;

– три пакети акцій: 15% один, 15% другий і б% третій;

· для місцевих телевізійних станцій Стаття 39. III передбачає: пакет акцій не може перевищувати 50 %, якщо телемовлення ведеться на території із зареєстрованим населенням від 200 тисяч до 6 мільйонів жителів.

Це положення також застосовується щодо радіопередач, безпосередньо доступних публіці за допомогою телекомунікаційного супутника (за Законом від 29 грудня 1990 p.), якщо ця передача приймається шістьма мільйонами людей (цей поріг поки ще не досягнуто французьким супутниковим ринком).