Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Велика Британія

Політика в області обмеження концентрації ЗМІ

З метою обмеження володіння мовленнєвими ліцензіями уряд Великої Британії в листопаді 1996 року затвердив нові положення, які вніс у відповідні виправлення в Додаток 2 до Закону про мовлення від 1990 року. Основні з них такі.

Загальні обмеження. Фізичні і юридичні особи за межами Європейської економічної зони (ЄЕА) не мають права володіти ніякими ліцензіями на аналогове наземне мовлення, але мають право володіти ліцензіями на кабельне, супутникове і цифрове наземне мовлення. Місцеві органи влади, організації, цілі яких мають цілком або в основному політичний або релігійний характер, рекламні агентства, а також ті, котрі, на думку регулювальних органів, можуть впливати на ЗМІ, не мають права володіти якими-небудь ліцензіями на мовлення, хоча за деяких обставин релігійні організації вправі володіти ліцензіями на кабельне, супутникове або радіомовлення.

Телебачення. Жодна фізична особа не вправі володіти двома або більше ліцензіями на телевізійне мовлення, що охоплює понад 15% загальної телевізійної аудиторії. Жодна фізична особа не вправі володіти більш ніж однією регіональною службою "Каналу 3", наданої для того самого району.

Радіо. Жодна фізична особа не вправі володіти більш ніж однією ліцензією на місцеве середньохвильове мовлення і більш ніж однією ліцензією на FM-мовлення, що охоплює той самий район, за винятком випадків, коли це відбувається в інтересах суспільства. Жодна фізична особа не вправі мати більше трьох ліцензій на місцеве радіомовлення в тому самому районі, а володіння другою ліцензією на FM-мовлення або третю ліцензію на місцеве радіомовлення в будь-якому діапазоні перевіряється на відповідність суспільному інтересу. Жодна фізична особа не вправі володіти більш ніж однією службою національного комерційного радіомовлення.

Перехресне володіння телебаченням і радіо. Жодна фізична особа не вправі володіти регіональною службою "Каналу З" і місцевою радіослужбою, яка мовить на район, що значною мірою є тим самим районом. Жодна фізична особа, яка володіє ліцензією національного "Каналу 3" або "Каналу 5", не вправі володіти ліцензією на національне радіомовлення.

Перехресне володіння телебаченням і газетами. Власник газети, тираж якої становить 20% або більше загальнонаціонального газетного тиражу, не вправі володіти ліцензіями на аналогове наземне телебачення ("Канал 3й і Канал 5"). Якщо газета має тираж, менший за 20% загальнонаціонального тиражу, власник вправі володіти такого роду ліцензіями, за умови, що вони піддаються перевірці на відповідність суспільному інтересу. Власник місцевої газети, тираж якої становить 20% або більше місцевого газетного тиражу в даному районі, не вправі володіти ліцензією на мовлення регіональної служби "Каналу 3". Якщо газета має тираж менш 20% місцевого тиражу, власник має право володіти такого роду ліцензією за умови перевірки наявності суспільного інтересу. Стосовно перехресного володіння газетними і кабельними, супутниковими і цифровими наземними службами обмежень немає.

Перехресне володіння радіо і газетами. Власник газети, тираж якої становить 20 або більше відсотків загальнонаціонального газетного тиражу, не вправі володіти ліцензіями на аналогове наземне радіомовлення (як національне, так і місцеве). Якщо тираж газети менший за 20% національного тиражу, власник вправі володіти такого роду ліцензіями за умови перевірки на відповідність суспільному інтересу. Власник місцевої газети, тираж якої становить менше 20% місцевого газетного тиражу в даному районі, вправі мати до трьох ліцензій на місцеве радіомовлення в цьому ж районі за умови перевірки на відповідність суспільному інтересу. Якщо тираж газети становить від 20 до 50% місцевого газетного тиражу, власник вправі володіти однією ліцензією на місцеве середньохвильове радіомовлення й однією ліцензією на місцеве FM-радіомовлення за умови перевірки на відповідність суспільному інтересу. Якщо тираж газети становить понад 50% місцевого тиражу, власник вправі володіти однією ліцензією на місцеве радіомовлення, у випадку, якщо даний район обслуговується конкуруючою місцевою комерційною радіокомпанією, – за умови перевірки на відповідність суспільному інтересу. За положенням про володіння ліцензіями на мовлення, прийнятим у листопаді 1996 року, перевіркою на відповідність суспільного інтересу займається як "ІТС", так і Комітет з радіомовлення. Останній ухвалив, зокрема, постанову про те, що передбачуване придбання місцевої радіокомпанії "Leicester Sound" компанією "DMG Radio", яка є філією компанії "Daily Mail and General Trust", можливо, не буде відповідати суспільним інтересам, оскільки остання компанія володіє контрольним пакетом акцій регіональної газети "Leicester Mercury", розповсюджуваної в даному регіоні.

Газети, На іноземне володіння пресою немає жодних обмежень. Газетні концерни, загальний середньодобовий тираж яких може становити 500 000 екземплярів або більше, не вправі продовжувати свою діяльність без письмового дозволу міністра з торгівлі та промисловості, що, за винятком окремо обговорених випадків, має спочатку одержати доповідну з цього питання від Комісії з монополій і злиттів. Міністр з торгівлі та промисловості вправі дати свою згоду на злиття газетних компаній без доповідної Комісії в тих випадках, якщо він переконався, що ця справа має терміновий характер і газета, яка бере участь у передачі прав, не зможе в протилежному випадку існувати як концерн, або що ця газета має щоденний тираж менший 50 000 екземплярів.

Політика щодо конкуренції. На ЗМІ у Великій Британії так само поширюється законодавство про конкуренцію, як і на інші галузі промисловості. Генеральний директор із добросовісної конкуренції через Управління з добросовісної конкуренції вправі провести розслідування щодо будь-якого злиття, яке може викликати утворення монополії (яке становить, як правило, 25 або більш відсотків того або іншого конкретного ринку). Він також вправі розслідувати інші питання, що можуть викликати дії, спрямовані проти конкуренції, або дії, що обмежують торгівлю. У звичайному випадку Генеральний директор складає доповідь про результати своїх розслідувань і подає його міністру з торгівлі та промисловості, який може, за його рекомендацією, передати справу для подальшого розслідування в Комісію з монополій і злиттів або ж прийняти цю справу.

У законодавстві про мовлення є особливі положення, які передбачають консультування Генерального директора із добросовісної конкуренції щодо угоди про створення мереж, які стосуються "Каналу 3" (до складу якого входять особливі контракти, здійснювані різними компаніями), а також передбачають контроль за дотриманням компанією "Бі-бі-сі" своїх зобов'язань про надання принаймні 25% часу для програм, одержуваних від незалежних виробників. Діяльність компаній, що злилися, перебуває під інтенсивним наглядом Генерального директора із сумлінної конкуренції, який подає конфіденційні доповіді міністру з торгівлі та промисловості щодо деяких з компаній, що злилися, стосовно яких не було розпочато дій за законодавством про конкуренцію.

Заходи для забезпечення прозорості ЗМІ. Велика Британія не розробляє яке-небудь особливе законодавство про прозорість ЗМІ. За чинним законодавством про компанії і за правилами фондової біржі, потрібно, щоб компанії декларували кожного акціонера, що має більше 3% акцій тієї або іншої юридичної особи, а також подавали довідки про кожного з їхніх директорів, розмір їхньої зарплати і про інші капітали.

Заходи для забезпечення плюралізму незалежних ЗМІ. Уряд здійснює цільову субсидію компанії "Sianel Pedwat Cymru (S4C)", яка є державною корпорацією, що надає телевізійне мовлення на четвертому каналі в Уельсі (замість "Каналу 4"), обсягом близько 75 мільйонів фунтів у рік на підтримку розробки програм мовою уельської меншості. Крім того, уряд надає субсидію обсягом близько 9 мільйонів фунтів у рік на підтримку фонду мовлення кельтською мовою Ірландії. При експорті телевізійної продукції виробники одержують підтримку у вигляді невеликих субвенцій.

Франція

Політика щодо обмеження концентрації ЗМІ. У Законі від 1 серпня 1986 р. про реформу правил, що регулюють пресу, передбачено такі положення, спрямовані проти концентрації ЗШ:

"Забороняються і визнаються недійсними всякого роду придбання, приєднання або угоди про продаж з одержанням назад в оренду друкованого щоденного видання політичних або загальних новин (повідомлень), коли метою такого роду угоди є надання тій або іншій фізичній або юридичній особі або групі юридичних осіб можливості володіти або контролювати, прямо або опосередковано, або опубліковувати за допомогою продажу з одержанням назад в оренду, друковані щоденні видання політичних або загальних новин, загальний тираж яких становить більше ніж ЗО% тиражу всіх друкованих щоденних видань того ж роду на території країни.

Передбачений у попередньому абзаці контроль оцінюється за критеріями, зазначеними у статті 355-1 Закону №66-537 від 24 липня 1966 року про комерційні компанії, або застосовується до будь-якої ситуації, у якій та чи інша фізична або юридична особа або група юридичних осіб узяли те або інше видання під свою владу або залежність".

Норми, що містяться в Законі від 30 вересня 1986 р. про свободу зв'язку, доповненому Законом від 27 листопада 1986 р., також стосуються концентрації органів преси.

На загальнонаціональному рівні