Розділ «3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства»

Інформаційна політика

· заохочувати європейські підприємства сфери культури до спільної роботи з метою підвищення їхнього творчого потенціалу і забезпечення тим самим широкого спектра високоякісної продукції і послуг в інформаційних мережах;

у тім, що стосується розмаїтості змісту і мов:

· заохочувати розвиток широкого спектра комунікаційних і інформаційних засобів, а також розмаїтість змісту і мов, для того щоб сприяти політичному плюралізму, культурному різноманіттю і стійкому розвитку;

· сприяти повному використанню усіма, у тому числі меншостями, можливостей для обміну думками і самовираження, що виникають завдяки новим інформаційним технологіям;

· визнати корисність цих технологій у створенні можливостей у всіх країнах і регіонах Європи для вираження їхньої культурної самобутності;

· заохочувати створення культурної, освітньої й іншої продукції і послуг на різних мовах і сприяти максимально можливій розмаїтості цієї продукції і послуг;

· забезпечувати у міру можливостей, щоб матеріали інформаційних систем в адміністративній і правовій галузях враховували регіональні і мовні критерії і відповідали специфічним потребам відповідних меншостей;

у тім, що стосується захисту прав і свобод:

· забезпечувати повагу до прав людини і людської гідності, зокрема свободи слова, а також захист неповнолітніх, особистого життя, персональних даних і особистості від усіх форм расистської дискримінації при використанні і розробці нових інформаційних технологій за допомогою регулювання і саморегулювання, а також шляхом розробки технічних стандартів і систем, кодексів поведінки та інших заходів;

· вживати заходи на національному і міжнародному рівнях для забезпечення ефективного розслідування злочинів, пов'язаних з інформаційними технологіями, і покарання за них, вести боротьбу за ліквідацію "притулків" для осіб, що чинять такі злочини;

· забезпечувати ефективний захист власників авторських прав, додатки яких поширюються через нові інформаційні і комунікаційні служби;

· заохочувати встановлення міжнародних стандартів і гарантій, необхідних для забезпечення дійсності переданих електронними засобами документів і угод, що мають обов'язкову юридичну чинність;

· удосконалювати цю основу захисту, у тому числі розробляти кодекси поведінки, що закріплюють етичні принципи використання нових інформаційних технологій.

Починаючи з 2002 року розробляється і впроваджується Шоста рамкова програма Європейського Союзу (2002–2006), яка передбачає більш конкретні підходи до вирішення проблем побудови інформаційного суспільства.

Основні відмінності цієї програми від попередньої наведено в таблиці*80.

*80: { FP5 and FP6 in comparison. Conception and design from the R5-Information and Communication Unit — Date of publication: October 2002. http://www.cordis.lu/ist/fp6/fp6.htm}

Таблиця. Порівняльний аналіз П'ятої і Шостої Рамкових Програм Європейського Союзу

ВідмінностіП'ята рамкова програма (1998–2002)Шоста рамкова програма (2002–2006)
Ключові моменти• Вплив на соціальні та економічні завдання; • Підхід до вирішення проблем; • Мережі навчання і секторів суспільного життя: – ключові дії• Реалізація (здійснення) європейської дослідницької галузі; • Підвищення ефективності шляхом фокусування та інтеграції європейських досліджень; • Міцний зв'язок з національними, регіональними та іншими європейськими ініціативами
СтруктураМатриця: • чотири вертикальні тематичні програми, включаючи інфраструктуру діяльність; • три горизонтальні програми: – міжнародна роль; – інновації і SME*81; – людський потенціал і соціо-економічна база знанняТри групи дій: • Фокусування та інтеграція досліджень спільноти (з 7 тематичними пріоритетами і специфічною діяльністю, у т. ч. SME та міжнародна кооперація); • Структурування ERA16 (з інноваціями, людськими ресурсами, інфраструктурою діяльністю); • Зміцнення основ ERA.
СтратегіїКлючові дії: • спільні зусилля різних проектів, включаючи стейкхолдерів*82; • тематичні мережі• Інтегровані проекти (також довготермінові, високий рівень управлінської автономії) • Мережеві переваги (довгострокові та багатопрофільні цілі, високий рівень управлінської автономії • Програми спільного виконання (національні і регіональні програми) • Для SME також колективні дослідницькі проекти, що виходять за межі промислових асоціацій та груп
Участь• Асоційовані країни-кандидати за особливими умовами• Асоційовані країни- кандидати за однаковими умовами
Правила• Принцип фінансування: – прийнятні витрати • Переважно передбачений контроль• Дотація усіх бюджетів чи дотація інтеграції • Переважно контроль за діями і фактично здійснюваний контроль • Надійність спільного фінансування партнерів • Обмін у співпраці, партнерські рішення
Бюджет14,96 млн евро 4% від загального бюджету ЄС (1999)17,5 млн евро 3,9% від загального бюджету ЄС (2001)

*81: { SME — середній та малий бізнес.}

*82: { ERA — Поправки про рівні права.}

Пріоритетним напрямком цієї програми стала реалізація Програми "е-Європа" та відповідних Планів дій "е-Європа 2002" та "е-Європа 2005". (Ці плани дій, програма та її основні складові буде детально розглянуто у розділі "Електронний уряд: проблеми і пріоритети)"

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства
  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи