Розділ «3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства»

Інформаційна політика

Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія (усі вони подали заяви на вступ у Європейський Союз), а також Албанія і колишня югославська республіка Македонія паралельно створили свій форум для проведення загальноєвропейського обговорення проблем побудови інформаційного суспільства. Форум було засновано у 1995 р. разом з Форумом Європейського Союзу з метою спільного вироблення загальноєвропейського стратегічного плану.

Форум призначався для розгляду країнами Центральної і Східної Європи законодавчих і підзаконних актів, пов'язаних з новими комунікаційними технологіями, виявлення соціальних і політичних перешкод їх впровадженню, висування і підтримки пілотних проектів. Для підготовки доповіді і рекомендацій було створено об'єднану групу експертів ЄС – ЦСЄ. На другій зустрічі в Празі у вересні 1996 р. Форум прийняв документ "На шляху до інформаційного суспільства в країнах Східної і Центральної Європи: тридцять ідей для європейського ініціативного плану дій". На основі цього документа Європейський Союз і країни регіону спробували сформулювати загальний підхід до інтеграції Східної і Центральної Європи у процес побудови загальноєвропейського інформаційного суспільства.

Політична декларація п'ятої Європейської конференції міністрів з політики у галузі засобів масової інформації (Салоніки, 11–12 грудня 1997 р.). У Декларації зазначалося, що з одного боку, розвиток інформаційних і комунікаційних технологій сприяв поширенню свободи слова й інформації, творчості й обміну між культурами, освіті й участі окремих осіб у суспільному житті за дотримання і служіння на благо прав людини, демократичних цінностей і соціальної згуртованості, а з іншого – є небезпека того, що ці технології і служби за відповідних обставин можуть бути використані на шкоду або всупереч дотриманню прав людини і людській гідності, захисту неповнолітніх і основним демократичним цінностям. Об'єктивність засобів масової інформації, особливо у сфері повідомлень новин і висвітлення поточних подій, була збережена й у новому цифровому середовищі, враховуючи, зокрема, зростання використання віртуальних зображень як у традиційних електронних засобах масової інформації, так і новими комунікаційними й інформаційними службами.

План дій щодо розвитку свободи слова та інформації на загальноєвропейському рівні в межах інформаційного суспільства передбачає:

Дії щодо моніторингу розвитку інформаційного суспільства. Забезпечувати всебічний моніторинг і аналіз розвитку нових технологій та нових комунікаційних і інформаційних служб, а також ініціатив з їх регулювання на національному і міжнародному рівнях; забезпечувати регулярний обмін інформацією і досвідом у цій галузі, передбачаючи виконання узгоджених рішень на загальноєвропейському рівні у сфері законодавства і політики, які стосуються засобів масової інформації.

Дії щодо доступу до нових комунікаційних і інформаційних служб. Інтенсифікувати роботу, спрямовану на напрацю- вання загальноєвропейського підходу стосовно змісту і засобів впровадження "універсальної суспільної служби", беручи до уваги різні національні і регіональні умови і ресурси. Вивчати будь-які відповідні заходи з метою прискорення підготовки суспільства у справі вивчення, розуміння і використання нових комунікаційних і інформаційних служб, і розпочинати всі відповідні ініціативи.

Дії в області саморегулювання. Заохочувати, насамперед на транскордонному рівні, саморегулювання у формі прийняття кодексів поведінки або інших заходів щодо постачальників і операторів нових комунікаційних і інформаційних служб, особливо постачальників інформації, з метою забезпечення дотримання прав людини і людської гідності, захисту неповнолітніх і демократичних цінностей, забезпечення і об'єктивності самих засобів масової інформації. Заохочувати обмін інформацією і досвідом, а також співробітництво в цій сфері на європейському і глобальному рівнях.

Дії в області регулювання. Активізувати діяльність з вивчення впливу нових комунікаційних технологій і служб на права людини і демократичні цінності з метою розробки в межах Ради Європи будь-яких юридичних інструментів або інших заходів, необхідних для розвитку свободи слова й інформації, особливо на транскордонному рівні, і гарантувати при цьому захист прав людини і демократичних цінностей. Розвивати транскордонне співробітництво між національними регулюючими органами, відповідальними за мовний сектор, та іншими комунікаційними й інформаційними службами.

Дії щодо неналежного використання нових технологій і нових комунікаційних і інформаційних служб. Вивчати випадки неналежного використання нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб щодо поширення будь-якої ідеології або здійснення якої-небудь діяльності, котра суперечить правам людини, людській гідності й основним правам інших, а також захисту неповнолітніх і демократичних цінностей, і формулювати у разі потреби будь-які пропозиції у юридичній або іншій формі для боротьби з такими випадками.

Дії в області відображення насильства і нетерпимості. Вивчати практичні і юридичні ускладнення у боротьбі з поширенням закликів до ненависті, насильства і порнографії через нові комунікаційні й інформаційні служби з метою внесення відповідних ініціатив у спільних загальноєвропейських рамках. Здійснювати періодичну оцінку виконання державами-членами рекомендацій №R (97) 19 про відображення насильства в електронних засобах масової інформації, №R (97) 20 про "висловлення в дусі ненависті" і №R (97) 21 про засоби масової інформації і розвиток культури терпимості, а також Рекомендації №R (89) 7, яка стосується принципів поширення відео-програм насильницького, грубого або порнографічного змісту; виконання державами – учасниками Європейської конвенції про транскордонне телебачення статті 7 цієї Конвенції, яка стосується, зокрема, відповідальності мовців за зміст і показ програм їхніх служб.

Дії в області концентрації і плюралізму засобів масової інформації і виключних прав. Продовжити роботу в області концентрації засобів масової інформації, приділяючи особливу увагу розвитку нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб з метою прийняття будь-яких юридичних або практичних ініціатив, які гарантують підтримку плюралізму засобів масової інформації в Європі. Вивчати, зокрема, питання прозорості нових комунікаційних та інформаційних служб постачальників з метою доповнення у відповідних випадках Рекомендації №R (94) 13 про заходи для розвитку прозорості засобів масової інформації. Вивчати також питання про монополії на вхід, які ускладнюють доступ до нових технологій і нових комунікаційних й інформаційних служб тощо.

Дії на підтримку участі приватних осіб у суспільному житті. Вивчати шляхи забезпечення того, щоб розвиток нових комунікаційних технологій сприяв більш ефективному функціонуванню демократії і розширенню її проявів, так само як і повній повазі до демократичних принципів і прав людини.

Дії в області авторського права і суміжних прав. Уважно стежити за еволюцією цифрових технологій і їх впливом на міжнародну політику у галузі захисту носів прав і громадськості, враховуючи проведену в цій сфері роботу в межах інших міжнародних форумів, з метою розробки, у разі потреби, юридичних інструментів, призначених доповнювати і координувати заходи, здійснювані державами-членами.

Дії на підтримку країн Центральної і Східної Європи. Розвивати програми співробітництва і сприяння Ради Європи країнам Центральної і Східної Європи у сфері засобів масової інформації з метою сприяння розвиткові політики і законодавства, а також у підготовці професіоналів у галузі засобів масової інформації в новому цифровому середовищі, стимулюючи повномасштабну участь цих країн у побудові інформаційного суспільства.

Резолюція №1 "Вплив нових комунікаційних технологій на права людини і демократичні цінності". У резолюції розглядається, зокрема, застосування принципу універсальної служби, за допомогою якого, наскільки це можливо, з урахуванням різних національних, регіональних умов і ресурсів, має забезпечуватися на національному рівні доступ для приватних осіб до комунікаційних і інформаційних служб за доступною ціною і незалежно від місця їхнього проживання. Окрім того, значна увага в резолюції приділяється питанням захисту приватності, прав людини і боротьбі з неналежним використанням нових інформаційних і комунікаційних технологій.

Доступ до нових комунікаційних і інформаційних служб. Держави-учасники зобов'язуються сприяти без будь-якої дискримінації розвитку і використанню нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб і регулюючих норм для того, щоб дотримуватися вимог принципу універсальної суспільної служби. У цьому зв'язку, а також виходячи з різних національних і регіональних умов і ресурсів, держави-учасники зобов'язуються:

· встановити межі доступу для населення до комунікаційних мереж і нових комунікаційних та інформаційних служб на універсальній основі, тобто незалежно від місця проживання, за доступною ціною, на індивідуальному і/або колективному рівні;

· визначити на національному, регіональному або місцевому рівнях основні служби, особливо в області інформації, освіти і культури, до яких повинні мати доступ усі приватні особи;

· здійснювати підготовку громадськості у справі вивчення, розуміння і використання нових комунікаційних і інформаційних служб;

· забезпечити справедливий і недискримінаційний доступ для всіх постачальників і операторів мовлення і комунікаційних служб до нових комунікаційних технологій і мереж.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства
  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи