Розділ «5.4. Взаємодія індивіда з групою»

o аналіз причин вивільнення персоналу;

o вибір варіантів вивільнення персоналу;

o забезпечення соціальних гарантій працівникам організацій, яких звільнюють.

При реформуванні організації необхідно визначити максимально допустиму чисельність працівників, при якій може бути забезпечено виконання прийнятої стратегії розвитку і фактичну (надлишок, дефіцит) чисельність працівників до моменту початку реалізації даної стратегії.

Стратегічне управлінням персоналом складається з таких елементів як:

o визначення загальної стратегії;

o планування потреби організації у персоналі з урахуванням діючого кадрового складу;

o залучення, відбір та оцінка персоналу;

o підвищення кваліфікації персоналу та його перепідготовка;

o система просування по службі (управління кар'єрою);

o звільнення персоналу;

o побудова та організація робіт, у тому числі визначення робочих місць, функціональних і технологічних зв'язків між ними, змісту та послідовності виконання робіт, умов праці;

o політика заробітної плати та соціальних послуг;

o управління витратами на персонал.

Управління людськими ресурсами дає ефект, якщо в організації дотримуються таких умов:

1) здійснюється індивідуальне планування кар'єри, підготовки та перепідготовка персоналу, стимулювання професійного зростання та ротації кадрів;

2) використовуються гнучкі системи організації робіт, автономні робочі групи;

3) коли система оплати праці побудована на принципах врахування індивідуального вкладу та рівня професійної компетенції працівників;

4) використовується високий рівень участі працівників і робочих груп у розробці та прийняті управлінських рішень;

5) здійснюється практика делегування повноважень підлеглих.