Розділ «3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними»

Ви є тут

Логіка

Складовими частинами простого категоричного силогізму є терміни, фігури, модуси.

Терміни позначають поняття, які входять до структури трьох висловлювань, які є засновками і висновком простого категоричного силогізму. Розрізняють три терміни: менший термін (лат. terminus minor) позначає поняття, що є суб'єктом висновку (S), на підставі чого визначається його місце у засновках; більший термін (лат. terminus major) позначає поняття, яке є предикатом висновку (Р), на підставі чого визначається його місце у засновках. Менший і більший терміни, котрі входять у два засновки, називаються крайніми термінами; середній термін (лат. terminus medius) - термін, який позначає поняття, що входить до структури двох засновків і відсутній у висновку. Середній термін позначається символом М. Значення середнього терміна полягає в тому, що він зв'язує в засновках менший та більший терміни і дає змогу зробити висновок.

Засновок, в якому міститься більший термін (Р), називається більшим засновком, а засновок, в якому міститься менший термін (S), називається меншим засновком.

Визначимо терміни та структуру силогізму на такому прикладі.

Усі суб'єкти правовідносин (М) є носіями юридичних прав і обов'язків (Р). Фізична особа (S) є суб'єктом правовідносин (М). Отже, фізична особа (S) є носієм юридичних прав та обов'язків (Р).

Менший термін - суб'єкт висновку: фізична особа (5). Більший термін - предикат висновку: носій юридичних прав і обов'язків (Р). Середній термін: суб'єкт правовідносин (М).

Структура цього силогізму:

Фігури простого категоричного силогізму означають різновидності побудови силогізму залежно від того, яке місце в засновках посідає середній термін (М) - місце суб'єкта (5) чи предиката (Р). Розрізняють чотири фігури. Схематично вони мають такий вигляд:

1. Перша фігура: середній термін (М) є суб'єктом (S) у другому засновку і предикатом (Р) у першому засновку. (Наведений нами приклад побудований за першою фігурою).

2. Друга фігура: середній термін (М) є суб'єктом (S) у першому засновку і предикатом (Р) у другому засновку.

3. Третя фігура: середній термін (М) є суб'єктом (S) у першому і предикатом (Р) у другому засновках.

4. Четверта фігура: середній термін (М) є суб'єктом (S) у першому засновку і предикатом (Р) у другому засновку.

В простому категоричному силогізмі виведення висновку з двох засновків здійснюється за правилами, до яких належать правила термінів, правила засновків, правила фігур.

Правила термінів:

1. У категоричному силогізмі повинно бути три терміни (лат. medius, major et minor). У зв'язку з порушенням цього правила виникає помилка "почетверіння терміна" (лат. guaternio terminorum). Вона визначається за логіко-семантичного аналізу висловлювань (два засновки і висновок), в яких виявляються різні за смислом терміни, або коли один із термінів силогізму має два різні смисли. Наприклад, у силогізмі: "Логіка (М) вивчає форми і закони правильного мислення (Р) ". Теорія умовиводу (S) - частина логіки (М). Отже, теорія умовиводу (S) вивчає форми і закони правильного мислення (Р) " - середній термін (М) позначає два різних поняття: "логіка" і "частина логіки", внаслідок чого виникає чотири терміни.

2. Середній термін (М) повинен бути розподіленим хоча б в одному із засновків, тобто він повинен мислитися у повному обсязі (див. 3.4.2).

3. Крайній термін, який не розподілений у засновках, не може бути розподіленим у висновку.

Правила засновків:

1. Із двох засновків простого категоричного силогізму хоча б один повинен бути стверджувальним висловлюванням, оскільки з двох заперечних засновків висновок необхідно не слідує.

2. Якщо один із засновків - заперечне висловлювання, то і висновок повинен бути заперечним.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ

  • 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки

  • 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки

  • Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА

  • 2.2. Мова як знакова система

  • 2.3. Мова як репрезентант мислення

  • 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови

  • 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА

  • 3.2. Логічні операції

  • 3.3. Закони логіки

  • 3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними
  • 3.5. Доведення та спростування

  • 3.6. Запитання та відповіді

  • 3.7. Парадокси

  • Розділ 4. СИМВОЛІЧНА ЛОГІКА

  • 4.2. Класична символічна логіка

  • 4.2.2. Логіка предикатів

  • 4.3. Некласична логіка

  • 4.3.2. Модальна логіка

  • 4.3.3. Логіка існування

  • Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

  • Розділ 6. ЛОГІКА НАУКИ

  • 6.4. Альтернативні теорії та паранесуперечлива логіка

  • 6.5. Обґрунтування підстав науки як мета логічна проблема

  • Розділ 7. ДИСКУРС ЯК ОБ'ЄКТ ЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

  • 7.2. Суперечка та її теоретико-ігрова модель

  • 7.3. Аргументація у дискурсі

  • 7.4. Розуміння смислу промов і текстів

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи