TextBook Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й епістеміологією (теорією знання). Однак поступово вона відокремилася в самостійну філософську науку. Відповідно, в цьому розділі науку логіку розглядаємо в історичному контексті її виникнення, формування та розвитку як особливої частини у системі філософського знання.
1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
1.2. Об'єкт, предмет, метод науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове.
Л. Вітгенштайн
На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну і символічну). Після цього у нас не залишилося жодних таємниць ні у чоловічій, ні у жіночій логіці.
Зі студентського фольклору
Основні значення терміна "логіка"
Об'єкт і предмет науки логіки
Методи науки логіки
У сучасній логіці розрізняють логічні методи:
І. Методи пізнання
Спрямовані на дослідження об'єктів, з якими мають справу суб'єкти пізнання в різних видах пізнавальної діяльності. До таких методів пізнання належать аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, дедукція, індукція, аналогія, гіпотеза, моделювання.
Визначимо сутність цих методів.
Аналіз (грец. analysis - розкладання, розбирання, розчленування) - уявне розділення досліджуваного об'єкта як певної цілісності на її складові частини з метою виявлення властивостей об'єкта і відношень між об'єктами. Це логічний метод дослідження, спрямований на розчленування певного цілого на складові частини, кожна з яких стає окремим предметом пізнання.
Аналіз нерозривно пов'язаний зі синтезом.
Синтез (грец. synthesis - з'єднання, складання) - уявне (мисленнєве) з'єднання частин певного цілого, розчленованого у процесі аналізу, встановлення взаємодії та необхідних зв'язків між частинами цілого, відповідно, синтез нерозривний із аналізом.
Абстракція, абстрагування (лат. abstradio - віддалення, відвертання) - процес уявного відокремлення певних властивостей, притаманних предметам і явищам, відношень між предметами та явищами з метою їх дослідження; відкидання випадкового, несуттєвого у процесі пізнання предметів та явищ об'єктивного світу і встановлення загального, суттєвого; результат пізнавального процесу - - абстрактне і загальне знання, виражене у формі понять, висловлювань, ідей, законів, принципів, теорій тощо; метод буденного, наукового, філософського й інших видів пізнання.
Ідеалізація (франц. idealisation - ідеал, образ, вид, форма) - метод пізнання, за допомогою якого створюються ідеалізовані об'єкти для пояснення властивостей реально існуючих об'єктів (предметів, явищ, процесів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ“ на сторінці 1. Приємного читання.