TextBook Ґабріель підбіг до неї, судорожно стискаючи кулаки.
— Замовкніть! — простогнав він. — Не називайте моє кохання карою. Ради всього святого, не кажіть так… Це жорстоко, це безсердечно!
— Ох! — видихнула Матільда. — Пробачте. Я не хотіла образити вас. Я така дурна, я сама не знаю, що кажу… Прошу вас, благаю: забудьте про мене. Я не гідна вашого кохання. Я розпусна, пропаща. Не треба кохати мене.
— Я кохаю вас, Матільдо, — палко відповів Ґабріель. — Яка б ви не була, грішна чи праведна, порядна чи розпусна, я все одно кохатиму вас.
— Ні, це безнадійно! Я ніколи не зможу відповісти вам взаємністю.
— Ви ж зовсім не знаєте мене. Дайте мені шанс, і я заслужу ваше кохання. Не будьте такою категоричною. Прошу вас, подумайте, не кваптеся з відповіддю.
— Тут нічого думати, — вперто похитала головою Матільда. — Моє серце назавжди віддане іншому. Я належатиму лише йому — чи взагалі нікому.
„От бачиш!“ — повчально відгукнувся дур і щосили вдарив Ґабріелеві в голову.
— Ну, ні, безсоромнице! — вигукнув він, хватаючи її в обійми. — Ти належатимеш мені!
Матільда не кричала, не кликала на допомогу. Вона була така налякана, така приголомшена, що навіть не пробувала чинити опір…
Коли на світанку Філіп повернувся від Марґарити, щось спонукало його насамперед зазирнути до кімнати чергового дворянина. Там він з подивом виявив, що полог ліжка відхилений, саме ліжко порожнє, а в невеликому кріслі поруч, похнюпивши голову, нерухомо сидить Ґабріель. Спершу Філіпові здалося, що він спить.
— От чудасія!
Ґабріель здригнувся й підвів голову — виявляється, він не спав.
— Перепрошую, монсеньйоре. Я наказав Маріо та його дівчині забиратися геть.
— Який ти суворий! — з усмішкою промовив Філіп. — А втім, стривай! — Він підійшов ближче, сів на ліжко і пильно вдивився йому в обличчя. — Щось трапилося?
— Ви мали рацію, — з моторошним спокоєм відповів Ґабріель. — Я утнув дурницю.
— Ви посварилися? Матільда прогнала тебе?
— Гірше.
— Гірше?! — Філіп аж підстрибнув. — Що „гірше“? Ну! Відповідай, хай тобі чорт!
— Е… Я… того… проти її волі…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XXVIII Тиха вода греблі рве“ на сторінці 6. Приємного читання.