За спиною Ґабріеля заскрипіли, відчиняючись, двері. Матільда перелякано охнула і схопила його за рукав.
— Заходьте! Скоріш!
Ґабріель не примусив просити себе двічі. Одним стрибком він опинився в кімнаті і швидко зачинив за собою двері.
— Це Розалія, — пошепки пояснила Матільда, схвильовано переводячи подих. — Вона відома пліткарка і, якщо вас побачила, то завтра роздзвонить по всьому палацу, ще й від тебе додасть цілий міх… Господи! Що тоді про мене подумають?! І все ви, ви!
Ґабріель похмуро всміхнувся, і від його усмішки дівчину пройняла дрож.
— А якби на моєму місці був Філіп, вам було б байдуже, що про вас подумають?
Матільда непритомно зойкнула, закрила очі і притулилася до стіни, намагаючись утриматися на ногах. Її обличчя мертвотно зблідло. Ґабріель допоміг їй дійти до крісла й сісти, а сам встав перед нею навколішки і стиснув її руки в своїх.
— Пробачте, панно. Пробачте, якщо налякав вас.
Матільда нарешті розкрила очі і м’яко, але рішуче вивільнила руки.
— Ви ні в чому не винні, пане де Шеверні. Просто я перехвилювалася. І взагалі, я дуже вразлива. То це він прислав вас до мене?
Безсоромниця! Розпусниця!… Кохана…
Ґабріелів погляд впав на ліжко в протилежному кутку кімнати, і його серце боляче стислося від думки про те, щó сталося б, якби сюди прийшов Філіп.
— Ні, я сам прийшов. Сказати, щоб ви його не чікали. Я переконав його дати вам спокій.
— Розумію, — прошептала Матільда. — Ви дбаєте про мою душу. Ви такі добрі до мене, дякую вам… Ні! — раптом вигукнула вона, заламуючи руки. — Це неправда! Я не можу брехати, не можу дякувати вам… Я грішниця, Господи! Я запекла грішниця, і я не хочу каятися. Навіщо, навіщо ви дбаєте про мене? Хто я вам така? Хіба вам не однаково, гублю я свою душу чи ні?
— Ні, Матільдо, не однаково.
— Але чому?
— А ви не здогадуєтеся? — лагідно спитав Ґабріель.
Матільда пильно поглянула на нього.
— Здається, я здогадуюсь… О, Боже! Тільки не це!
— Так! — Ґабріель знову схопив її руки і покрив їх пристрасними поцілунками. — Я люблю вас, Матільдо. Я покохав вас з першого погляду — і кохатиму все життя.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XXVIII Тиха вода греблі рве“ на сторінці 4. Приємного читання.