TextBook Лавник тер собі лоба.
— Тут тільки надвоє бабця ворожила: або вмре, або буде жива... — виснував він по паузі.
— Розтлумачте,— попросила Борислава Болеславівна.
— Безрукий або дурень, або щось задумав.
— А що ймовірніше?
— Задумав.
— Мотивуйте, будь ласка, бо я схиляюсь до першого...
— Ймовірно, що цим своїм листом ваш шановний доцент з вашої ж реакції на листа хотів переконатися, чи ви дійсно в грі.
— Якщо так, то він переконався, що я в грі... — призналася Стійка. — Але ж він не мусив указувати дати?
— Ось у цьому якраз і зарито — дурень він чи ні!
— А може, дата підтасована?.. Щоб збити нас з пантелику? — втрутилася Зоряна...
— Можливо, можливо... Хоча все нібито сходиться... І часи зібралися в один, і роль Змієборця виконана...
— Нам тоді залишається лише знайти кам'яного лева, так? — запитала Стійка.
— Нам дуже мало часу залишається, щоб знайти місце сховку душі Львова, — наголосив Лавник. — Це раз. А по-друге, нам треба бути пильними, як ніколи. Бо душу міста не тільки хоче вполювати ваша змійка. Нею хоче заволодіти ще хтось. І тут вирішуватиметься, хто буде першим! А хто буде першим, той, звичайно, і переможе. А якщо ми програємо, що обіцяв вам ваш ненаглядний шеф-привид, Бориславо Болеславівно?
— Придушити... — вимучила із себе Стійка.
— Отож-бо! Ми заручники. І боремось не за когось, а за себе. Так що взяти волю в кулак — і вперед. Ви розумієте, Бориславо Болеславівно, що ми кров з носа мусимо знайти сховок цієї клятої душі? Сподіваюся, ваша змійка це теж розуміє. — Зоя висолопила язика і зашипіла на Ярему. — Бачу, розуміє... — зробив висновок Лавник. — Я не зводитиму очей з Безрукого. Може, він першим знайде душу Львова... Тоді першими маємо бути ми, щоб її вкрасти. Так що, дорогі пані, трагедії немає. Є шанс. Поки що.
33
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мер сидить на смерті» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „32“ на сторінці 2. Приємного читання.