— Я чув вашу розмову, друзі, — міняючи тему, сказав маг. — І щоб не випробовувати долю і не мірятись грошима з незнайомцем, я пообіцяв капітану десять агрів зверху. Ми відпливаємо просто зараз. Вітер для нас попутний.
Ми з полегшенням зітхнули. В цю ж мить на кораблі заметушились. Капітан голосно віддавав команди. Члени екіпажу жваво перегукувались один з одним. Клацання ланцюга заглушало шумне дихання матросів, які дружно налягали, підіймали на поверхню якір.
— Не стійте на дорозі! — крикнув кремезний чолов’яга, який перед собою ніс величезний моток каната.
Задкуючи, ми притиснулись до корми, спостерігаючи за цим ожилим мурашником. Корабель впіймав у розкинуті вітрила вітер і вже повністю опинився у владі теплих хвиль безкінечного Південного Моря.
— Дивіться! — задоволено промовив Ескалар, вказуючи рукою на групу людей, які незадоволено кричали вслід. — Хто ці люди? Що вони від нас хочуть? Можливо, це господар дівчини, яка допомогла нам втекти?
Почувши це, я здригнувся і уважніше глянув у бік незнайомого вельможі. Чи то хвилювання, чи туман, що несподівано з’явився, ніби нізвідки, але тільки зараз у високій статечній фігурі незнайомця я впізнав різкі, небезпечні рухи, голос, що долинав із минулого і заставляв кров пульсувати сильніше. Сохо, це був Сохо! Це він стояв на березі і пильно дивився вслід кораблю.
Розділ 49
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Айхо, або Подорож до початку» автора Фариняк Оршуля на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 48“ на сторінці 3. Приємного читання.