— Я б на твоєму місці не кепкував! — і в тон Есхи продовжив: — Свист не з’їв тебе лише тому, що йому чомусь закортіло побалакати зі мною! І я зовсім не хочу, щоб ця розмова повторилась. Після останньої ще й досі кров не розмерзлась.
Есха різко перемінилась, її іронія зникла. Серйозно і стурбовано вона зиркнула:
— Айхо, ти нічого не вигадав? Ти дійсно розмовляв зі свистом? Як таке можливо? Нам потрібно конче повернутися в печеру. Ти розповіси все у деталях.
Я обережно спускався по схилах голих скель, приглядаючи за Есхою. Усвідомлення неймовірності того, що трапилось, бентежило. Я не просто залишився живим після зустрічі зі свистом, я говорив з ним! З голови не виходила фраза потвори: «Чому ти кликав?»
Занурившись у думки, я не помітив кам’яного виступу. Ноги зашпортались, і твердий суворий ґрунт Вершини Тиші негостинно зустрів тіло.
— Есхо, хай тобі грець! Це все через тебе! — і схаменувся. Що я верзу? До чого тут бабця?
Винувато увігнувши голову, я поплентався за здивованою чи, скоріше, схвильованою Есхою.
Розділ 26
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Айхо, або Подорож до початку» автора Фариняк Оршуля на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 25“ на сторінці 5. Приємного читання.