Розділ «16»

Сходами спускалися санітари. Як і обіцяли, дівчини з собою вони не взяли.

— То ви її не забираєте? — обурилася тітка.

— Та відчепись ти, набридла вже, — знову гаркнув на неї один.

Пліткарка на мить замовкла, потім напружилася, роззявила рота… Мені здалося, що повз нас проїздить міліційне авто з сиреною, настільки пронизливим виявився голосочок. Вона репетувала так, що чути було не тільки в під'їзді. Крик скандалістки, напевне, чули й на сусідніх вулицях. А в нашому будинку дехто почав визирати з вікон, не розуміючи, що це за вереск і кого ріжуть.

Я побажала санітарам спокійної, у буквальному значенні слова, ночі, й нарешті добралася додому. Ні, погана це ідея, шукати Олександра за незрозумілими адресами, які ми вирахували завдяки незрозумілому телефонові. А може, я його погано запам’ятала? З огляду на гіркий досвід недавніх пригод, а також на те, що я ледве не потрапила в квартиру до божевільної жінки — не займатимуся пошуками в такий спосіб. Може, придумати щось інше? Може, залучити Стаса і його кримінальні зв'язки? А це вже розумніше! Розкажу йому, де цей ловелас буває зі своїми дамами, може, йому це вдасться швидше й оперативніше. Я не сумнівалася, що завтра ж спробую з ним зустрітися й попросити про таку послугу. А ще треба знайти цю Юлю, яка, зневажена й скривджена, звільнилася з роботи. І поцікавитися колишньою подругою Олексія Никифоровича, Лілею. А раптом їй погрожували? Вимагали розлучитися з Олексієм Никифоровичем? Але яка ж дівчина відмовиться від власного щастя, особливо, якщо воно пахне грішми?

Стоп! Але ж їй вилили в обличчя кислоту! Хіба це не погроза!!! Ясно, чому дівчині так не пощастило. Вона була пасією боса! Точно. Тепер я навіть не сумнівалася, що всі події були пов'язані з Олексієм Никифоровичем, точніше, з бажанням якоїсь цілеспрямованої дами зайняти місце його подруги або дружини.

На цьому сон, що давно чекав своєї черги, чіпко схопив мене у свої обійми й зажадав приділити йому кілька годин.