Розглядаючи себе в дзеркало, можу відповідально заявити — мені ще справді пощастило! Кілька подряпин на обличчі, які легко можна загримувати, й розбиті коліна… До весілля заживе, особливо якщо взяти до уваги, що в мене на прикметі немає навіть гідного кавалера, не те що нареченого.
Соня чатувала мене у ванній.
— Ти можеш пояснити, що трапилося? — вона вже посміливішала й знову могла розмовляти, тому почала наполегливо вимагати моєї розповіді про сьогоднішні події.
Я ввімкнула телевізор, поклацала пультом і натрапила на сюжет програми «Міські вісті», де саме показували місце недавнього погрому. Уважно прослухавши сюжет і вже цілком відновивши картину подій, тицьнула в екран.
— Бачила? Ось саме тут ми й були.
— Щаслива, — прогугнявила Сонька. — От би мені там опинитися! Ти тепер будеш у центрі уваги… Знаменитість…
— Щастя повний мішок! Соню, в тебе з головою все гаразд, чи нічне життя й щоденні недосипання відбилися на твоїх розумових здібностях? — я почала розмовляти тоном подруги. — Ось якби тобі обличчя розтовкли чи дупу прострелили? Думаєш, когось би цікавила твоя доля? Ні, люба, народ хотів би подивитися на твоє м’яке місце, прохромлене сліпим осколком. Ну й задоволення — показувати свою дупу журналістам!
Подруга принишкла. Нарешті її словесний пронос тимчасово припинився. Невже вона вперше в житті уважно мене вислухала й прислухалася до моїх слів?
Зараз і сьогодні хотілося спокою і тиші, але їх увірвав телефонний дзвінок.
13
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Агенція ведмежих послуг» автора Коробко Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12“ на сторінці 4. Приємного читання.