Розділ «TEMA 5. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ»

- сума платежу:

- мотиви і підстави для перерахування або отримання грошей;

- підпис платника (чи одержувача);

- відбитки печатки платника або одержувача.

У кожному з розрахункових документів є і свої специфічні реквізити, обумовлені його особливим призначенням. Оформленню розрахункових документів в банківській практиці приділяється велика увага. Діючим положенням про безготівкові розрахунки визначені основні вимоги до оформлення документів:

1) мають бути заповнені усі реквізити розрахункових документів;

2) розрахункові документи мають бути виконані з використанням технічних засобів у кількості екземплярів, необхідних усім учасникам розрахункового процесу;

3) ніякі виправлення і стирання не допускаються;

4) у даті розрахункового документу число і рік проставляються цифрами, а місяць - прописом. Тільки у документі виконаному за допомогою ЕОМ, місяць може позначатися цифрою;

5) найменування платника має точно співпадати з вказаним в його зареєстрованому статуті;

6) розрахунковий документ повинні підписати особи, яким надано таке право статутом платника, і підписи яких є в картці зразків, представленій банку.

Порушення будь-якої з цих вимог може свідчити про недостовірність розрахункового документу і незаконність грошової операції, яка проводиться, що дає підставу банку не приймати такий документ до виконання.

У безготівковому господарському обороті використовуються дві основні групи розрахунків:

1) розрахунки за товари і надані послуги;

2) розрахунки по нетоварних операціях з бюджетом, банками, з руху коштів з вищестоячими організаціями і інші.

За об'ємом перша група розрахунків — найбільша. Розрахунки за товари і послуги здійснюються в різних формах.

Основу усіх розрахунків - готівкових і безготівкових складає кредит. Проте він не завжди виступає у вигляді прямих позик. Коли йдеться про кредит, що лежить в основі усіх розрахунків, то мається на увазі:

1) кредит банку, тобто банківські активні операції:

2) кредит, що надається банку. - банківські пасивні операції;

3) взаємні кредитні стосунки між господарюючими органами.