Інтенсивність продувки киснем становить 2-6 м3/(т-хв), питома витрата кисню – 50 – 55 м3/т, тривалість продувки – 10-25 хв. Ємність сучасних конверторів за масою рідкої сталі становить від 10 до 400 тонн. Ємність робочого простору конвертора вибирають згідно з проектною ємністю та особливостями технології – типом чавуну, охолоджуючих та шлакоутворюючих матеріалів, кількістю шлаку, що утворюється. Питома ємність сучасних конверторів, тобто об'єм робочого простору, що належить до 1 т садки (рідкий чавун + брухт), зазвичай становить від 0,6 до 1,0 м3/т.
Рис. 3.5. Кисневий конвертор:
1 – корпус; 2 – футерівка; 3 – внутрішня порожнина; 4 – опорні вузли на станинах; 5 – корпус веденого зубчастого колеса; 6 – цапфа; 7 – опорне кільце з цапфами і системами кріплення в ньому корпусу; 8 – захисний кожух; 9 – електродвигуни навісного типу з редукторами; 10 – киснева фурма.
У верхній частині розміщена льотка для випускання сталі. Льотка має металеве облицювання і закривається вогнетривкою глиною. Кут нахилу каналу отвору льотки може змінюватися від нуля до 45° й визначається зручністю гарячих ремонтів отвору та траєкторією струменя під час зливання сталі, що потребує точного центрування відносно сталерозливного ковша. Механізм повороту конвертора знаходиться під робочою площадкою і має два або кілька електродвигунів. Конверторні плавки намагаються проводити з мінімальними простоями між продувками для зменшення остигання обладнання, що сприяє зменшенню температури наступної плавки. Нарис. 3.6. зображені технологічні операції конверторної плавки.
Рис 3.6. Технологічні операції конверторної плавки:
а – завантаження брухту і вапна; б–заливка рідкого чавуну; в – подача кисню; г – випуск сталі з конвертора у сталерозливний ківш; д – злив шлаку у шлакову чашу.
Електрична плавка – найбільш сучасний спосіб отримання сталі, який має ряд переваг у порівнянні з виробництвом сталі у конверторах та мартенівських печах. Порівняно з іншими металургійними виробництвами електросталеплавильне екологічно найбільш чисте викид шкідливих речовин на 1 т виплавленої сталі від мартенів в середньому складає (у кг) 9,5, у випадку використання електричних печей – 0,8, твердих часток відповідно 3,3 та 0,5, а газоподібних – 6,2 та 0,3. За даними експертів заміна мартенівських печей сучасними електропечами знизить викиди шкідливих речовин майже в 3,5 разів. В електричних печах виплавляють високоякісні конструкційні, інструментальні, корозійностійкі, жаростійкі та інші спеціальні сталі та сплави. Для виплавки сталі використовують дугові та індукційні електричні печі. Ємність найбільш широко застосовуваних дугових печей становить 0,5 – 360 тонн. Печі середньої та великої ємності використовують на металургійних заводах для отримання злитків, а печі малої ємкості – для отримання стальних злитків на машинобудівних підприємствах. Джерелом тепла в дугових печах є електрична дуга, яка збуджується між графітовими електродами і металевою шихтою. Схема дугової електропечі зображена на рис. 3.7. Первинна обмотка трансформатора живиться змінним струмом напругою 6 – 30 кВ, який на вторинній обмотці перетворюється у струм низької напруги від 90 до 280 В. Потужність трансформатора становить до 40 MBA і більше. Шихта складається з стального лому, чавуну, флюсів, залізної руди, легуючих домішок та розкиснювачів. Вдування кисню у ванну скорочує час розплавлення шихти та нагріву металу – тривалість плавки зменшується на 30 – 35%, а витрати електроенергії на 20 – 25% за одночасного покращенні якості сталі.
Рис. 3.7. Схема дугової електропечі:
1 – трансформатор; 2 – електричні кабелі; 3 – гідравлічний привід для нахилу печі; 4,5 – опора сектора і сектор для нахилу печі; б – под печі; 7 – випуск металу; 8 – верхня частина печі; 9 – електроди; 10 – механізм для підняття та опускання електродів.
Питомий викид пилу, NOx, SO2, СО2 і ціанідів з дугової сталеплавильної печі складає відповідно 10; 0,27; 0,002; 1,35 та 0,028 кг/т стали, що суттєво нижче рівня шкідливих викидів з інших металургійних агрегатів.
Індукційна піч – це вогнестійкий тигель, встановлений в індуктор (мідна трубка у вигляді спіралі) (рис.3.8). Плавка йде за рахунок вихрових струмів, що виникають в індукторі. Ємність печей – від 5 кг до 25 т, продуктивність – близько 40 т на 1000 кВт встановленої потужності, витрата енергії на 10% вище, ніж у дугових печах. Тривалість плавки в індукційних печах мінімальна, доведення плавки після розплавлення шихти не перевищує 30 хв.
Рис. 3.8. Схема індукційної електропечі:
1 – каркас, 2 – подова плита, 3 – індуктор, 4 – ізоляційний шар, 5 – тигель, 6 – абсоцемеітная плита, 7 – зливний носок, 8 – комір, 9 – гнучкий струмопро від, 10 – дерев'яні бруси.
У таблиці 3.2 наведені основні техніко-економічні показники різних способів виробництва сталі:.
Таблиця 3.2
Основні техніко-економічні показники способів виробництва сталі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.
