Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

Техноекологія

Інтенсивність продувки киснем становить 2-6 м3/(т-хв), питома витрата кисню – 50 – 55 м3/т, тривалість продувки – 10-25 хв. Ємність сучасних конверторів за масою рідкої сталі становить від 10 до 400 тонн. Ємність робочого простору конвертора вибирають згідно з проектною ємністю та особливостями технології – типом чавуну, охолоджуючих та шлакоутворюючих матеріалів, кількістю шлаку, що утворюється. Питома ємність сучасних конверторів, тобто об'єм робочого простору, що належить до 1 т садки (рідкий чавун + брухт), зазвичай становить від 0,6 до 1,0 м3/т.

Кисневий конвертор

Рис. 3.5. Кисневий конвертор:

1 – корпус; 2 – футерівка; 3 – внутрішня порожнина; 4 – опорні вузли на станинах; 5 – корпус веденого зубчастого колеса; 6 – цапфа; 7 – опорне кільце з цапфами і системами кріплення в ньому корпусу; 8 – захисний кожух; 9 – електродвигуни навісного типу з редукторами; 10 – киснева фурма.

У верхній частині розміщена льотка для випускання сталі. Льотка має металеве облицювання і закривається вогнетривкою глиною. Кут нахилу каналу отвору льотки може змінюватися від нуля до 45° й визначається зручністю гарячих ремонтів отвору та траєкторією струменя під час зливання сталі, що потребує точного центрування відносно сталерозливного ковша. Механізм повороту конвертора знаходиться під робочою площадкою і має два або кілька електродвигунів. Конверторні плавки намагаються проводити з мінімальними простоями між продувками для зменшення остигання обладнання, що сприяє зменшенню температури наступної плавки. Нарис. 3.6. зображені технологічні операції конверторної плавки.

Технологічні операції конверторної плавки

Рис 3.6. Технологічні операції конверторної плавки:

а – завантаження брухту і вапна; б–заливка рідкого чавуну; в – подача кисню; г – випуск сталі з конвертора у сталерозливний ківш; д – злив шлаку у шлакову чашу.

Електрична плавка – найбільш сучасний спосіб отримання сталі, який має ряд переваг у порівнянні з виробництвом сталі у конверторах та мартенівських печах. Порівняно з іншими металургійними виробництвами електросталеплавильне екологічно найбільш чисте викид шкідливих речовин на 1 т виплавленої сталі від мартенів в середньому складає (у кг) 9,5, у випадку використання електричних печей – 0,8, твердих часток відповідно 3,3 та 0,5, а газоподібних – 6,2 та 0,3. За даними експертів заміна мартенівських печей сучасними електропечами знизить викиди шкідливих речовин майже в 3,5 разів. В електричних печах виплавляють високоякісні конструкційні, інструментальні, корозійностійкі, жаростійкі та інші спеціальні сталі та сплави. Для виплавки сталі використовують дугові та індукційні електричні печі. Ємність найбільш широко застосовуваних дугових печей становить 0,5 – 360 тонн. Печі середньої та великої ємності використовують на металургійних заводах для отримання злитків, а печі малої ємкості – для отримання стальних злитків на машинобудівних підприємствах. Джерелом тепла в дугових печах є електрична дуга, яка збуджується між графітовими електродами і металевою шихтою. Схема дугової електропечі зображена на рис. 3.7. Первинна обмотка трансформатора живиться змінним струмом напругою 6 – 30 кВ, який на вторинній обмотці перетворюється у струм низької напруги від 90 до 280 В. Потужність трансформатора становить до 40 MBA і більше. Шихта складається з стального лому, чавуну, флюсів, залізної руди, легуючих домішок та розкиснювачів. Вдування кисню у ванну скорочує час розплавлення шихти та нагріву металу – тривалість плавки зменшується на 30 – 35%, а витрати електроенергії на 20 – 25% за одночасного покращенні якості сталі.

Схема дугової електропечі

Рис. 3.7. Схема дугової електропечі:

1 – трансформатор; 2 – електричні кабелі; 3 – гідравлічний привід для нахилу печі; 4,5 – опора сектора і сектор для нахилу печі; б – под печі; 7 – випуск металу; 8 – верхня частина печі; 9 – електроди; 10 – механізм для підняття та опускання електродів.

Питомий викид пилу, NOx, SO2, СО2 і ціанідів з дугової сталеплавильної печі складає відповідно 10; 0,27; 0,002; 1,35 та 0,028 кг/т стали, що суттєво нижче рівня шкідливих викидів з інших металургійних агрегатів.

Індукційна піч – це вогнестійкий тигель, встановлений в індуктор (мідна трубка у вигляді спіралі) (рис.3.8). Плавка йде за рахунок вихрових струмів, що виникають в індукторі. Ємність печей – від 5 кг до 25 т, продуктивність – близько 40 т на 1000 кВт встановленої потужності, витрата енергії на 10% вище, ніж у дугових печах. Тривалість плавки в індукційних печах мінімальна, доведення плавки після розплавлення шихти не перевищує 30 хв.

Схема індукційної електропечі

Рис. 3.8. Схема індукційної електропечі:

1 – каркас, 2 – подова плита, 3 – індуктор, 4 – ізоляційний шар, 5 – тигель, 6 – абсоцемеітная плита, 7 – зливний носок, 8 – комір, 9 – гнучкий струмопро від, 10 – дерев'яні бруси.

У таблиці 3.2 наведені основні техніко-економічні показники різних способів виробництва сталі:.

Таблиця 3.2

Основні техніко-економічні показники способів виробництва сталі:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ
  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ