Забруднення довкілля відбувається за двома основними напрямками:
• по-перше, морські і річкові судна забруднюють біосферу відходами, одержаними у результаті експлуатаційної та виробничої діяльності;
• по-друге, викидами у випадку аварій суден з токсичними вантажами, здебільшого нафтою і нафтопродуктами.
В умовах звичайної експлуатації основні джерела забруднень: суднові двигуни, головна енергетична установка, а також вода, яка використовується для мийки вантажних танків і баластові води. Енергетичні установки суден забруднюють відпрацьованими газами передусім атмосферу, звідки токсичні речовини частково або майже повністю потрапляють у води морів, річок, океанів. Сьогодні переважна більшість суден обладнана дизельними двигунами. Невелику частку складають судна з паротурбінними установками, число яких за останні роки скорочується (у зв'язку з меншою економічністю порівняно з дизелями).
Гази СО, СО2, СmНn накопичуються на поверхні водного середовища. Газоподібні вуглеводні і викиди СО суднових теплових двигунів беруть участь в окиснювальних реакціях і в кінці перетворюються у СО2, наявність якого в атмосфері викликає парниковий ефект. У першому наближенні екологічну шкоду водному середовищу можна підрахувати як суму збитків від сірчаного ангідриду, оксидів азоту, сажі та викидів незгорілого палива суднових двигунів, а також випаровування нафтовантажів транспортного флоту.
Судна переміщуються на великі відстані з постійною швидкістю, двигуни тривалий час працюють в оптимальному режимі, тому відпрацьовані гази містять мінімум токсичних речовин. У 1997 р прийняті Правила запобігання забруднення атмосфери суднами, що передбачають з 2000 р більш жорсткі обмеження викидів сполук азоту і сірки. Відповідно до них, вміст NOx повинен складати 9-17 г/кВт.год, SOx – до 6 г/кВт.год, димність – до 0,15 г/м3. Судна, що експлуатуються на міжнародних лініях, повинні мати Міжнародне свідоцтво про запобігання забруднення повітряного середовища, що видається терміном на 5 років.
Нафта та нафтопродукти є основними забруднювачами водного басейну в процесі роботи водного транспорту. За оцінками фахівців у моря й океани виливається до 10 млн.т нафтопродуктів за рік. Кожна тонна нафти покриває плівкою 12 км2 водної поверхні. Нафтова плівка перешкоджає проникненню у воду кисню повітря. За товщини плівки 4мм і концентрації нафти у воді 17 мг/дм3 кількість розчиненого кисню знижується за 20 діб на 40%. Підвищення концентрації нафти до 20 – 23 мг/дм3 викликає порушення рухової здібності риб та їхню загибель. Вважається, що забруднення поширилося на 25% поверхні Світового океану
Джерела надходження нафти:
• з суден, що знаходяться в морі – 28%;
• зі стоками рік – 26%;
• з суден, що знаходяться у портах – 14%;
• з атмосфери – 10%;
• іншими шляхами – 4%.
Нафтовими залишками забруднена промивна вода від танків, баластова вода (у танку залишається близько 1% нафти). Тоннаж танкерів безупинно зростає і перевищує 300 – 600 тис. т.
Кінець XX століття був відмічений кількома великими екологічними катастрофами пов'язаними з перевезенням нафти, котрі трапилися, незважаючи на заходи, що вживаються для безпечного, мореплавства, особливо танкерів.
Таблиця 5.12
Забруднення океану внаслідок найбільших аварій нафтових танкерів
| Рік | Назва танкера | Місце аварії | Кількість нафти, що , вилилася в моїх•, тис. т |
| 1967 | Торі каньйон | Мис Корнуелл, Англія | 123 |
| 1976 | Уркіоло | Узбережжя Іспанії | 100 |
| 1978 | Амоко Кадіс | Узбережжя Франції | 200 |
| 1990 | Екссон Валдіс | Узбережжя Аляски | 40 |
| 2007 | Волга-нефть | Керченська протока | 4 |
Шкоду водному середовищу завдають важкі метали та їх оксиди, в першу чергу оксиди заліза, а також шум і вібрації теплових двигунів.
Авіаційний транспорт
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водний транспорт“ на сторінці 1. Приємного читання.
