У виробництві селітри можливе забруднення повітря оксидами азоту, пилом селітри; крім того, існують джерела тепло- та вологовиділення, небезпека хімічних та термічних опіків людей. Відомо також, що селітра, особливо калієва, вибухо- та пожежонебезпечна.
Боротьба з негативними факторами включає ряд технічних та оздоровчих заходів. Оздоровчі заходи у виробництві селітри включають запобігання забрудненню повітря токсичними газами та пилом, боротьбу з залишковим тепловиділенням, захист працівників від травм та отруєнь, а також потрапляння токсинів у навколишнє середовище.
В процесі гранулювання отриманого плаву на 1 т NH4NO3 подають до 10-12 тис.м3 повітря. Після грануляційної вежі вміст NH4NO3 у повітрі, що відходить, складає близько 0,3 г/м3. Втрати продукції з пиловиносом складають від 3,0 до 3,6 кг/т продукції через невисокий ступінь очищення (60-80%). У газах, що викидаються, може міститися NH3 та СО2, оскільки у технології отримання азотних добрив широко використовуються газові цикли.
Виробництво калійних добрив
Вологість галітових відходів, що надходять у відвали, 10-12%, у відвалах вона знижується до 5-8%.
Пилогазові викиди калійних виробництв складаються з димових газів сушильних відділень, вони містять пил КС1, НСl, пари флотореагентів та антизлежувачів (в основному амінів). Шкідливий вплив цих виробництв на навколишнє середовище виражається в засоленні ґрунтів, підземних та поверхневих вод, забрудненні атмосфери пилом, НСl, SO2. Ореоли засолення під шламосховищами і; солевідвалами калійних підприємств поширюються на відстань порядку 1000 м.
Стебниківський калійний завод (м.Калуш) має шламосховища на площі 130 га. У шламосховищі №1 накопичено більш 9 млн.м3 відходів, у тому числі більше 2 млн.м3 рідких. Частина шламосховищ розташована в заплаві ріки Кропивник. Через недостатню гідроізоляцію дна вихід солоних вод з мінералізацією до 50 г/дм3 відзначений у 200 м від шламосховища. У річковій воді концентрація солей перевищує 1 г/дм3.
Виробництво кальцинованої соди
Як відходи утворюється 8- 12 м3 дистилерної рідини, що містить до 1 т СаСl2 і 0,5 т NaCl (концентрація сухого залишку 200-250 кг/м3), що складують у спеціальних шламонакопичувачах – "білих морях" – які займають більше 350 га біля содових заводів, де відбувається їхнє поступове зневоднювання. Щорічно площа шламонакопичувачів збільшується на 30-40 га.
Твердий залишок дистилерної рідини (дистилерний шлам) у сухому стані – світло-сіра маса щільністю близько 970 кг/м3, склад якої залежить від якості використовуваної сировини та деяких технологічних факторів. Наприклад, склад шламу ПО "Сода" (Стерлітамак, 500тис.т/рік):
СаСОз – 56,7-75,5%, NaCl – близько 6%,
Са(ОН)2 – 5,2-15,7, SiO2 – 4,75-15,0%,
CaSO4 – 0,7-6,8%, R2O3 – 3,2-7,6% і інші компоненти.
СаС12 – 0,03-10,4%,
Крім дистилерної рідини відходами виробництва кальцинованої соди є шлами очищення розсолу, що складаються із СаСО3 і Mg(OH)2, газів карбонізаційних колон і колон-промивачів газу, що відходить, повітря фільтрів, що містить NH3, газів, що відходять від обпально-вапняних печей і містять оксид вуглецю.
Нафтохімічні виробництва
Нафтохімічні виробництва характеризуються застосуванням широкого спектру технологій і великими обсягами забруднень навколишнього середовища – велика кількість рідких відходів та стоків, забруднення атмосфери великою різноманітністю забруднювачів, тверді відходи (багатотоннажні відпрацьовані каталізатори). Галузі нафтохімічної промисловості значно забруднюють всі компоненти довкілля – атмосферу, гідросферу та літосферу. Разом зі стічними водами підприємств відходять нафтопродукти, завислі сульфати, загальний фосфор, ціаніди, тіоціанати, сполуки кадмію, кобальту, марганцю, міді, нікелю, ртуті, свинцю, хрому, цинку, сірководень, сірковуглець, спирти, бензол, формальдегід, фурфурол, фенол, поверхнево-активні речовини, пестициди.
В хімічній та нафтохімічній промисловості щорічно утворюється значна кількість твердих відходів, які потребують утилізації. Тільки до 30% з них використовуються як вторинні ресурси. До 40% невикористаних твердих відходів знищуються, або перероблюються, а решта накопичується в спеціально відведених місцях. Основними твердими відходами галузей є фосфогіпс, кубові залишки, вапнякові та гіпсові відходи, шлам дистильованої суспензії, галітові залишки флотаційного збагачення хлориду кальцію тощо. Коротка інформація про забруднення атмосфери підприємствами хімічної та нафтохімічної промисловості приведена в таблиці 7.4.
Таблиця 7.4
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробництво азотних добрив“ на сторінці 1. Приємного читання.
