• 2.1. Загальна характеристика
• 2.2. Використовувані ресурси
• 2.3. Вплив на довкілля
• 2.4. Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження
• 2.5. Відновлювальні види енергії
Загальна характеристика
Характеристика складових енергетичного комплексу
Енергетика – галузь народного господарства, що охоплює енергетичні ресурси, вироблення, перетворення, передачі та використання різних видів енергії. Від стану енергетики залежать темпи науково-технічного прогресу та виробництва, а отже, і життєвий рівень людей. Джерела енергії, які використовує людство, поділяються на: відновлювальні – енергія Сонця, вітру, води, морських припливів, гідроенергія річок, внутрішнього тепла Землі та невідновлювані – викопне органічне та мінеральне паливо.
Відновлювальні не порушують теплового балансу Землі, оскільки під час їх використання відбувається лише перетворення одних видів енергії на інші (наприклад енергія Сонця перетворюється спочатку на електроенергію, а потім на тепло або навпаки).
Використання невідновлювальних джерел енергії супроводжується процесами окиснення (горіння), у цьому випадку більша частина енергії виділяється в біосферу у вигляді теплової енергії, що спричиняє додаткове нагрівання атмосфери та гідросфери. Існує теплова межа, яку людство не повинно переступати, інакше це матиме для нього катастрофічні наслідки. За розрахунками вчених небезпечної теплової межі буде досягнуто в разі використання енергії невідновлюваних
джерел в кількості 100 млрд. КВт (0,1% енергії, що надходить на Землю від Сонця). Поки що людство виробляє енергію на базі невідновлюваних джерел в 10 разів менше за гранично допустиму кількість. Якщо темпи збільшення виробництва енергії залишаться незмінними, то теплової межі буде досягнуто в середині XXI століття.
Як уже згадувалось, енергетика охоплює енергетичні ресурси, добування, перетворення, передачу та використання різних видів енергії. Найпоширенішою галуззю енергетики є електроенергетика. Вона включає в себе всі типи електростанцій: теплові, атомні, сонячні, гідравлічні, вітрові, теплоелектроцентралі та господарство електромереж.
Провідне місце в електроенергетиці України належить атомним (АЕС) та тепловим електростанціям (ТЕС) – разом вони дають більше 90% всієї виробленої електроенергії. Перші ТЕС були побудовані наприкінці XIX ст., набули масового поширення у XX ст. і до переходу на газ розміщувались поблизу джерел паливних ресурсів.
Теплові електростанції потужністю понад 2 млн. КВттод називають державними районними електростанціями (ДРЕС) – їх розташовують у великих промислових регіонах (рис. 2.1).
Найбільшими споживачами електроенергії є промисловість (65%), транспорт та сільське господарство (по 10%), будівництво, побут та інші галузі.
У великих містах працюють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), які є результатом комбінування двох виробництв: електроенергії та гарячої води для опалення приміщень у холодну пору року.
Перша у світі атомна електростанція була приведена в експлуатацію 27 червня 1954 р. в м. Обнінськ Калузької області. Від того часу ядерна енергетика у всьому світі стала бурхливо розвиватися. За даними МАГАТЕ (міжнародного агентства з атомної енергетики) на початок 90-рр. XX ст. у світі працювало понад 430 енергоблоків ефективною потужністю біля 318 тис. МВт, які забезпечували 17% світового виробництва електроенергії, на різних стадіях будівництва знаходилося ще 100 реакторів загальною потужністю 80 тис. Мвт. На сьогоднішній день в Україні функціонує чотири АЕС – це Запорізька (6 млн. кВт.), Хмельницька та Південноукраїнська (по 3 млн. кВт.) та Рівненська (1,818 МВт.). Будівництво Кримської та Чигиринської АЕС зупинено, а Чорнобильська АЕС не експлуатується з 15 грудня 2000 р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА“ на сторінці 1. Приємного читання.
