Вплив на довкілля

Техноекологія

Електроенергетика – з одного боку основа розвитку всіх без винятку галузей народного господарства, а з другого – джерело техногенного впливу на навколишнє середовище, вона суттєво погіршує умови життєдіяльності. У наші дні, ще не знайдено жодного джерела електроенергії, використання якого не впливало б прямо або опосередковано на біосферу.

Забруднення довкілля тепловими електростанціями

Взаємодія ТЕС з довкіллям, залежить від кількісних та якісних характеристик відходів у ланцюгу потоку енергії від видобутку енергоносіїв до одержання електроенергії.

Мінеральні частки утворять золу – тверді частки різних розмірів. Зольністю палива (Ар, %) називається відношення маси непальних матеріалів до маси палива. Зольність залежить від природи палива та якості його обробки перед спалюванням. Розрізняють первинну золу – залишки мінеральних домішок, що входять до складу палива, в процесі його утворення, вторинну золу – сторонні мінеральні речовини, рівномірно розподілені в паливній масі палива, і породу – мінеральні речовини, що потрапили в паливо в процесі його видобутку. Вміст первинної золи в сухій масі палива не перевищує 1 – 1,5%, породи – 2 – 2,5%. Сумарна зольність деяких марок вугілля може перевищувати 40%, де основна частка належить вторинній золі. Частки непальних речовин розміром більше 12 мкм цілком затримуються у верхніх дихальних шляхаіх. Більш дрібні частки проникають у легені, викликаючи різні захворювання. Частки розміром більш 100 мкм осідають на під топки, сплавляючись в шлаки.

Розрізняють гомогенне та гетерогенне горіння, тобто однофазне (газ-повітря) і двофазне (тверде чи рідке паливо – повітря). До гомогенного типу горіння відноситься горіння газоподібних палив.

Спалювання органічного палива супроводжується 3 типами горіння:

• 1 – нейтральне (стехіометричне) чи горіння палива без надлишку повітря. Коефіцієнт надлишку повітря, α = 1.0;

• 2 – окисне чи повне згоряння – за надлишку повітря, α > 1.0;

• 3 – відбудовне чи неповне – за нестачі повітря, α < 1.0.

Можливе змішане (окиснювально-відновне) горіння, що

характерне для горіння часток твердого палива.

Процес горіння твердого палива проходить через кілька стадій: підсушування палива; сублімація летучих речовин і утворення коксу; горіння летучих речовин та коксу. Процес гетерогенного горіння – основний процес горіння твердого палива. Відбуваються 2 варіанти процесу горіння твердих часток:

– на поверхні твердих часток доступ повітря до місця реакції не обмежений, реакція йде за типом С + О2 = СО2 і швидкість горіння визначається кінетикою хімічної реакції – кінетичний режим горіння;

– під поверхнею твердої частки кисню для повного окиснювання недостатньо, швидкість реакції горіння визначається швидкістю дифузії кисню до місця реакції. Реалізується дифузійний режим горіння 2С + О2 = 2СО

У реакціях горіння речовини проходять через проміжні стадії, у результаті яких утворюються активні продукти – атоми та радикали. У процесі горіння ці продукти відтворюються, забезпечуючи його подальше протікання. Горіння органічних речовин супроводжується розривом зв'язків у великих органічних молекулах, утворюються радикали з великими та з малими молекулярними масами, можливе утворення канцерогенних речовин шляхом рекомбінації радикалів. їхній вміст визначається індикацією бенз(а)пірену, що є присутнім у продуктах горіння різних агрегатних станів палива і може конденсуватися у виді крапель чи жовтих голкоподібних кристалів.

Бенз(а)пірен – поліциклічний ароматичний вуглеводень (С20Н12) – дуже стійкий (протягом більш 40 днів не зменшує свою активність у воді). Температурна залежність виходу має максимум, який за часу реагування 0,2 – 0,5 с відповідає температурі 1450 – 1550 К.

В процесі горіння наступного компонента пальної маси – сірки – утворюється один з найбільш токсичних газоподібних викидів – SO2. Його кількість визначається сірчистістю палива – Sp, %. SO2 складає 98-99% від викиду сірчистих сполук. Різні палива істотно відрізняються за вмістом сірки. Найбільшу сірчистість має вугілля, безсірчистим паливом є природний газ більшості родовищ. Потоки SO2, вимірювані млн.т/рік перетинають державні кордони. У найбільш несприятливих умовах опинився схід та північний схід Європи (через переважність західних потоків повітряних мас).

В процесі спалювання палива вся його маса перетворюється у відходи, причому маса продуктів згоряння перевищує масу використаного палива за рахунок включення азоту і кисню повітря в 4-5 разів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив на довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля
  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ