Вплив рослинництва на довкілля
Хімізацію землеробства важко переоцінити. Нині загально визнано, що завдяки використанню добрив забезпечується близько половини приросту врожаю, активний баланс поживних речовин у землеробстві, поліпшується кругообіг біогенних елементів. Однак очевидно й те, що зростаючі обсяги застосування мінеральних добрив можуть порушувати природні цикли кругообігу речовин, що призводить до евтрофікації водойм. Несприятливий вплив застосування добрив на навколишнє середовище може бути різним, але в основному внаслідок таких причин:
• надходження поживних елементів, добрив з ґрунту у підґрунтові води і з поверхневим стоком може призвести до посиленого розвитку водоростей та утворення планктону, тобто до евтрофікації природних вод;
• зменшення надходження азоту в атмосферу негативно впливає на озоновий екран стратосфери внаслідок проникнення в нього оксидів азоту, що утворюються в результаті денітрифікації азотних сполук ґрунту та добрив;
• неправильне використання мінеральних добрив може погіршити кругообіг та баланс поживних речовин, агрохімічні властивості та родючість ґрунту;
• порушення оптимізації живлення рослин макро- та мікроелементами призводить до різних захворювань рослин, а часто сприяє розвитку фітопатогенних грибних хвороб, погіршує санітарний стан посівів;
• порушення технології застосування добрив, недосконалість якості та властивостей мінеральних добрив можуть зменшувати продуктивність сільськогосподарських культур та якість продукції та призводити до нагромадження в ній нітратів.
В середньому для усіх сільськогосподарських культур коефіцієнт використання добрив становить: азотних – 50 – 60%, фосфорних 75 -
90%, калійних – 60 – -80%. Найбільш небезпечними, з погляду екології, є азотні добрива. Азот з добрив залучається до ґрунтового кругообігу (рис.9.3).
Невикористані рослинами внесені азотні добрива розподіляються таким чином:
• 50% імобілізуються в ґрунтовій органічній субстанції;
• 50% втрати у вигляді проміжних сполук процесів денітрифікації та амоніфікації.
У результаті здійснення процесів денітрифікації та амоніфікації утворюються газоподібні форми азоту у виді сполук NH3 і NOx, які дифундують до атмосфери, а також у виді іону NO3-, який вимивається в глибини ґрунтового профілю. Як бачимо із приведеної схеми (рис. 9.4), частина вимитого азоту в результаті процесів денітрифікації також потрапляє в атмосферу у вигляді оксидів.
Рис. 9.4. Кругообіг азоту в агроекосистемах.
Оксиди азоту належать до газів, які спричиняють парниковий ефект. Враховуючи масштаби застосування азотних мінеральних добрив, вклад останніх в потепління клімату на планеті є суттєвим (кількість промислово зв'язаного азоту сягає 92×106 т/р, що складає 60% біологічно зв'язаного азоту).
Існуючі в Україні технології внесення мінеральних добрив не забезпечують повного їх засвоюваннями рослинами (рис.9.4) за рядом причин:
• неможливості забезпечення абсолютно рівномірного розподілу добрив в границях площі їх внесення;
• неможливості доступу кореневої системи рослин до всіх внесених добрив;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив АПК на довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.
