Цемент

Техноекологія

Основне мінеральне в'яжуче – портландцемент. Це продукт тонкого помелу цементного клінкеру, в процесі подрібнення в клінкер вводять 1,5 – 3,5% гіпсу, до 15% активних мінеральних добавок.

Для одержання клінкеру використовують природні мергелі або суміші вапняку чи крейди з глиною. Доменні шлаки, паливні золи, нефелінові шлами та деякі інші виробничі відходи можна використовувати для часткової заміни карбонатних чи глинистих компонентів шихти. Склад клінкеру: 62 – 67% СаО, 20 – 24% SiO2, 4 – 8% Аl2О3, 2 – 6% Fe2О3.

Процес одержання портландцементу складається з видобутку сировинних компонентів, підготовки суміші, випалу суміші до спікання (одержання клінкеру), подрібнення продукту (з добавками) у порошок (одержання цементу).

Існує 2 способи одержання цементу – сухий та мокрий. У мокрому способі суміш подрібнюють у млинах з додаванням води, в результаті одержують шлам, що містить 35 – 42% води. У сухому способі компоненти висушують, подрібнюють і змішують (сировинне борошно).

Більш розповсюдженим і одночасно більш енергомістким є мокрий спосіб.

Технологічний процес одержання цементу складається з таких технологічних операцій:

Схема виробництва портландцементу за мокрим способом

Рис. 10.2. Схема виробництва портландцементу за мокрим способом:

• 1 – стадія підготовки суміші, 2 – стадія випалу (утворення клінкеру), 3 – стадія помелу (утворення цементу).

• 1 - підготовки суміші. Усереднення сировинної суміші проходить в усереднювачах (здебільше радіального типу), в яких перемішування сировини здійснюється з допомогою рамних мішалок.

• 2 - випал суміші (одержання клінкеру). Випал суміші відбувається в обертовій печі (барабан з товстої листової сталі, нахилений під кутом 3 – 4°, довжиною до 230 м, діаметром до 7 м, футерований зсередини вогнетривами). У нижній розвантажувальній частині розташована форсунка, яка працює на рідкому, пилоподібному чи газоподібному паливі. Піч обертається з частотою 1,3 об/хв. Сировинна суміш рухається назустріч гарячим газам, обпікається і перетворюється в клінкер. У процесі випалу за температури 100°С із суміші видаляється вільна вода, за 500 – 700°С (зона підігріву) – видаляється хімічно зв'язана вода з мінералів, що входять до складу глин. За 900°С розкладається СаСО3, за 1200°С утворений СаО вступає у взаємодію з продуктами термічного розкладу глинистих матеріалів. У зоні 1250 – 1300°С утворюється CaOSiO2 (двокальцієвий силікат), 3СаО-Аl2О3 (трикальцієвий алюмінат), 4СаOАl2O3Fе2O3 (чотирикальцієвий алюмоферит). За 1300-1450°С утворюються кристали 3CaOSiO2. Вихідний клінкер швидко охолоджується в холодильнику до 60 – 80°С, що сприяє підвищенню якості цементу. Випал відбувається у протитоці, тому відходячі гази захоплюють дрібні частинки сировини. Добовий пиловиніс складає десятки тонн.

• 3 – помел клінкеру (з добавками) у порошок (одержання цементу). Для того, щоб клінкер виявив в'яжучі властивості, його необхідно подрібнити від 50 мм (середній розмір зерна клінкеру) до 200 мкм. Для помелу клінкеру використовують кульові або стержневі млини. Діаметр їх 2-4 м, довжина – 10-15 м, продуктивність – 10- 85 т/год.

В процесі помелу 1 т клінкеру витрачається:

• 25 – 30 кВггод електроенергії,

• питома витрата металу від стирання складає 0,7 – 1,5 кг. Тому за умови тривалої роботи млинів їхня продуктивність зменшується, їх періодично довантажують, а через 1800 – 2000 год роботи цілком перевантажують мелючі тіла.

Сухий спосіб виробництва цементу відрізняється від мокрого тим, що на першій стадії (підготовка суміші) усереднення складу сировинної суміші здійснюють у сухому вигляді – шляхом перемішування порошків сировинних компонентів.

Кожен із способів виробництва цементу має свої переваги і недоліки. Так, у мокрому способі в присутності води полегшується подрібнення матеріалів, простіше досягається однорідність суміші, надійніше та зручніше транспортування шламу, кращі санітарно- гігієнічні умови праці. Але витрата теплоти на випал суміші на 30 – 40% більша, ніж у сухому способі, необхідна більш велика робоча ємкість печі, тому що в ній відбувається випаровування води зі шламу.

Основною перевагою сухого способу виробництва цементу Є зниження витрати теплоти на випал клінкеру (до 3,4 – 5 МДж/кг у порівнянні з 5,8 – 6,7 МДж/кг для мокрого способу) Однак ускладнюється процес коректування складу шихти, ускладнюється устаткування, підвищується витрата електроенергії. За техніко- економічними показниками сухий спосіб значно перевершує мокрий: капітальні витрати на спорудження заводу на 5 – 10% менше, ніж заводу тієї ж потужності, що працює за мокрим способом; за рахунок економії палива знижуються на 2,5 – 5% річні експлуатаційні витрати.

У мокрому виробництві цементу:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цемент“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент
  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ