Нові екологобезпечні технології

Техноекологія

Впровадження нових екологобезпечних технологій у житлово- комунальному комплексі слід розглядати як з позицій впровадження ефективних технологій очищення питної води (що дозволить збільшити потенційні запаси питної води та забезпечити її раціональне використання), так і з позицій мінімізації впливу на навколишнє середовище внаслідок впровадження сучасних екологобезпечних технологій очищення стоків та утилізації ТПВ.

Сучасні екологобезпечні технології водопідготовки

Наприкінці ХГХ ст. А.М. Маклаков установив бактерицидну дію ультрафіолетового (УФ) випромінювання з довжиною хвилі 200 нм. Було доведено, що всі види бактерій та спор гинуть після кількох хвилин опромінення. Особливо ефективно застосовувати бактерицидне знезараження УФ-випромінюванням на водогонах, які використовують підземні, джерельні або підруслові води. Таке знезараження води у 2–3 рази дешевше порівняно із хлоруванням. Як джерело бактерицидного випромінювання використовують переважно ртутно-кварцові лампи високого тиску ПРК і РКС та ртутно-аргонові лампи низького тиску БУВ. Ртутно-кварцові лампи високого тиску застосовують у високопродуктивних установках з відносно Невеликим бактеріальним забрудненням. Кількість бактерицидних установок розраховують на основі експериментального визначення коефіцієнта поглинання бактерицидного випромінювання води, яку обробляють. За відсутності цих даних рекомендують такі значення: для безбарвних, які не потребують знезапізнення, підземних вод, отриманих з глибоких горизонтів, – 0,1 см-1, Для ґрунтових, джерельних, підруслових та інфільтраційних вод – 0,15 см-1, для води поверхневих джерел після очищення – 0,2-0,3 см-1. Недоліком знезараження води УФ-випромінюванням є відсутність оперативного контролю за ефектом процесу знезараження. Крім того цей спосіб не придатний для знезараження каламутних вод.

Ультразвук має також бактерицидний ефект. Більшість учених зазначають, що під дією ультразвуку відбувається механічне руйнування бактерій у результаті ультразвукової кавітації. Ультразвук на 95% вбиває дизентерійні палички, сипно-тифозний вірус та інші через 1-2 хв після оброблення. Ефективність дії ультразвукових коливань залежить від природи мікроорганізмів, частоти ультразвукових коливань, тривалості та інтенсивності оброблення ультразвуком. Під дією ультразвуку гинуть як грампозитивні, так і грамнегативні аеробні бактерії, паличкоподібні, кокові та інші форми мікроорганізмів. Особливо чутливі нитчасті форми мікроорганізмів, а найменше – кулясті. Основна маса бактерій гине під дією ультразвукових коливань частотою 20-30 кГц протягом 2-5 с. Бактерицидний ефект ультразвуку не залежить від каламутності (до 50 мг/дм3) і кольоровості води, яку обробляють. Ультразвукові коливання однаково впливають на вегетативні та спорові форми мікроорганізмів. Для знезараження води до санітарних норм застосовують ультразвук із частотою коливань 46 кГц за інтенсивності 2 Вт/см .

До інших перспективних способів знезараження води належать термічний та оброблення води іонами Аргентуму. Термічний спосіб зазвичай використовують для знезараження невеликої кількості води переважно в лікарнях, санаторіях, транспорті тощо. Під час кип'ятіння впродовж 5–10 хв гинуть практично всі патогенні бактерії. Однак під час кип'ятіння витрачається велика кількість енергії, тому на водогонах цей спосіб не застосовують. Особливої уваги заслуговує спосіб знезараження води іонами Арґентуму. Оброблення води, в якій міститься 0,05-0,2 мг/дм3 срібла, впродовж 30-60 хв дає змогу досягти санітарних норм. Для розчинення срібла у воді використовують способи контактування води з розвиненою поверхнею металу, розчиненням солей Арґентуму або електролітичним розчиненням металічного срібла. Найбільшого поширення набув останній спосіб, що ґрунтується на анодному розчиненні срібла. З цією метою промисловість виготовляє два типи іонаторів – ЛК-27 та ЛК-28. Перший призначений для індивідуального користування в побутових умовах, другий – для знезараження води на невеликих господарсько – питних водогонах, на підприємствах харчової промисловості та громадського харчування, під час розливання мінеральних вод, у плавальних басейнах тощо.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нові екологобезпечні технології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології
  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ