Забруднення довкілля атомними електростанціями

Техноекологія

Основні процеси взаємодії ТЕС і АЕС з навколишнім середовищем однотипні в частині перетворення теплової енергії в електричну. Основне тепловиділення АЕС у навколишнє середовище відбувається в конденсаторах турбін. Однак, питомі тепловиділення в охолоджуючу воду в АЕС більше, ніж у ТЕС через більшу витрату пари, що визначає великі питомі витрати охолоджуючої води. Тому

на більшості нових АЕС передбачається будівництво градирень, у яких теплота виділяється безпосередньо в атмосферу. Охолодження в градирні відбувається за рахунок випаровування частини води, що стікає зрошувачем під дією сили тяжіння (випаровування 1% води знижує її температуру приблизно на 6°С).

Прямий вихід радіоактивних відходів ядерних реакцій у навколишнє середовище запобігається багатоступінчастою системою радіаційного захисту. За нормальної експлуатації АЕС радіоактивність контуру ядерного реактора обумовлена активацією продуктів корозії, проникненням продуктів ділення в теплоносій. Наведеній радіації піддаються практично всі речовини, які взаємодіють з радіоактивними випромінюваннями.

В процесі експлуатації АЕС утворюються газоподібні, рідкі та тверді відходи. Газоподібні викиди через вентиляційну трубу дуже малі – не перевищують декількох відсотків від гранично допустимого рівня, оскільки на АЕС використовується високоефективне очищення газів. Рідкі відходи – вода, забруднена низькоактивними речовинами очищається і використовується вдруге, невеликі її кількості зливаються в побутову каналізацію. Більш складна ситуація з високоактивними рідкими та твердими відходами. Рідким високоактивним відходом може бути теплоносій першого контуру у випадку протікання чи порушення герметичності устаткування, вода басейнів витримки ТВЕЛів і т.д. За рік роботи утворюється 0,5 – 1,5 м3 середньоактивних рідких відходів на 1 МВт електричної потужності. Тверді високоактивні відходи – елементи устаткування, інструменти, відпрацьовані фільтри очищення повітря, спецодяг, сміття. Ці відходи не можуть бути штучно дезактивовані. Єдиний спосіб – природний розпад. Рідкі відходи піддають "затвердженню" шляхом нагрівання та випаровування і заховують у спеціальних контейнерах. Тверді – спалюють, пресують, заховують у металевих контейнерах.

В процесі роботи реактора концентрація ядер, що поділяються, у ТВЕЛах поступове зменшується, тобто ТВЕЛи вигорають. Близько 1/3 ТВЕЛів вимагає щорічної заміни. Витягнуті ТВЕЛи зберігають у воді в межах реактора кілька тижнів (150 днів) до розпаду радіоактивних елементів з коротким періодом напіврозпаду.

АЕС – складова ядерного паливного циклу (ЯПЦ) чи повного ядерного циклу (ПЯЦ). Цей цикл складається з:

• видобутку та переробки уранової руди з одержанням хімічних концентратів урану (рудовидобувні та рудопереробні заводи). Видобуток уранової руди здійснюється відкритим способом або вилуговуванням. На цьому етапі з надр виділяється радіоактивний радон. Збагачення руди проходить від приблизно 0,7% до 3%. Для забезпечення паливом блоку АЕС потужністю 1000 МВт потрібно 50 – 80 тис.т руди на рік. У відвалах залишається приблизно 70% природних радіоактивних речовин. Тверді відходи складують на поверхні, тому вони забруднюють навколишнє середовище через вимивання опадами U, Ро, що містяться у відходах, і через виділення радону. Утворюються рідкі відходи – шахтні, дренажні води та пилогазоподібні – вентиляційні викиди з розробок. У рідких відходах переробки містяться різні солі радіоактивних металів;

• одержання чистих сполук U з концентратів (афінажні заводи). В технології одержання 2кг U3O8 утворюється 3 – 3,5 м3 рідких токсичних та радіоактивних відходів;

• виробництво UF6 і поділ його ізотопів (заводи одержання UF6 і поділу його ізотопів) На цій стадії в атмосферу виділяються F2, HF і низькоконцентровані радіоактивні відходи;

• виготовлення ядерного палива і ТВЕЛів – тепловиділяючих елементів (заводи виготовлення ТВЕЛів). На цих заводах збагачене паливо пресують у гранули розміром у наперсток. Близько 200 гранул укладають у 3-х метровий стрижень діаметром 6-15 мм із нержавіючої сталі для реакторів на швидких нейтронах або сплавів цирконію для реакторів на повільних нейтронах. Блок з 200 таких стрижнів, зібраних в оболонку, утворює ТВЕЛ, а від 100 до 600 таких ТВЕЛів утворюють активну зону реактора. На цій стадії утворюються тверді відходи у виді хімічних сполук (ОН-, SO42-, F-) та органічних речовин (іонообмінні смоли). Обсяг рідких відходів невеликий, але вони висококонцентровані. Крім цього утворюються промивні води з низьким вмістом компонентів;

• використання палива для одержання енергії на АЕС;

• переробка відпрацьованого на АЕС ядерного палива (радіохімічні заводи чи заводи регенерації палива).

Після басейнів на території станції ТВЕЛи розкривають та розчиняють радіоактивні елементи у HNO3, 235U і 99,5% 239Рu, кількість якого мала, екстрагують і очищають. У HNO3 залишаються радіоактивні відходи (табл..2.5).

Таблиця 2.5

Оцінка кількості радіонуклідів, що утворюються і надходять у біосферу, у повному ядерному циклі

ВиробництвоПит.активність відходів, Ки/1000МВт/рікЧастка активності, що надходить в біосферу, %
утворюєтьсянадходить в біосферу
Весь ПЯЦ4,5•1093,64-105100
Видобуток і переробка U-их РУД4,4•1051283,5•10-2
Виготовлення матеріалів і ТВЕЛівнезначно0,1443•10-5
Одержання енергії на АЕС4•1061,84•1045
Переробка відпрацьованого ядерного палива4,4•1093,46•10595

Вони зберігаються 5 років у рідкому стані, а потім переводяться у твердий. Відділеним 235U наповняють нові ТВЕЛи. Продукти ділення, що залишилися, зберігають протягом 20 періодів їхнього напіврозпаду. Одним з найбільш довго живучих та небезпечних продуктів ділення є 90Sr з періодом напіврозпаду 28,8 років, тому вважається, що ядерні відходи повинні зберігатися 600 років, у той час як період напіврозпаду 9Pu складає 24500 років, значить, його погрібно зберігати 490 000 років. Це найбільш отруйний з усіх відомих елементів, для нього ГДКмр ≤ 0,001 мг/м3.

Заводи переробки ТВЕЛів – серйозне джерело забруднення навколишнього середовища. Велика частина радіоактивних елементів міститься в стічних водах. їх збирають і зберігають у герметичних ємностях, але частина СВ скидається (1 завод у рік скидає 500-1500м3 СВ). 85Кг, 133Хе, частина І31І потрапляє в атмосферу з випарників, які використовуються для ущільнення рідких стоків. Маса речовини, що відповідає потужності 1квт, витягнута з батареї, дає дозу опромінення 700 берів/год на відстані 1 м, що відповідає ЛД90 для людини. Після 30 років постійного опромінення АЕС повинна бути закрита (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Складові витрат для АЕС на стадіях ПЯЦ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення довкілля атомними електростанціями“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями
  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ