Основні процеси взаємодії ТЕС і АЕС з навколишнім середовищем однотипні в частині перетворення теплової енергії в електричну. Основне тепловиділення АЕС у навколишнє середовище відбувається в конденсаторах турбін. Однак, питомі тепловиділення в охолоджуючу воду в АЕС більше, ніж у ТЕС через більшу витрату пари, що визначає великі питомі витрати охолоджуючої води. Тому
на більшості нових АЕС передбачається будівництво градирень, у яких теплота виділяється безпосередньо в атмосферу. Охолодження в градирні відбувається за рахунок випаровування частини води, що стікає зрошувачем під дією сили тяжіння (випаровування 1% води знижує її температуру приблизно на 6°С).
Прямий вихід радіоактивних відходів ядерних реакцій у навколишнє середовище запобігається багатоступінчастою системою радіаційного захисту. За нормальної експлуатації АЕС радіоактивність контуру ядерного реактора обумовлена активацією продуктів корозії, проникненням продуктів ділення в теплоносій. Наведеній радіації піддаються практично всі речовини, які взаємодіють з радіоактивними випромінюваннями.
В процесі експлуатації АЕС утворюються газоподібні, рідкі та тверді відходи. Газоподібні викиди через вентиляційну трубу дуже малі – не перевищують декількох відсотків від гранично допустимого рівня, оскільки на АЕС використовується високоефективне очищення газів. Рідкі відходи – вода, забруднена низькоактивними речовинами очищається і використовується вдруге, невеликі її кількості зливаються в побутову каналізацію. Більш складна ситуація з високоактивними рідкими та твердими відходами. Рідким високоактивним відходом може бути теплоносій першого контуру у випадку протікання чи порушення герметичності устаткування, вода басейнів витримки ТВЕЛів і т.д. За рік роботи утворюється 0,5 – 1,5 м3 середньоактивних рідких відходів на 1 МВт електричної потужності. Тверді високоактивні відходи – елементи устаткування, інструменти, відпрацьовані фільтри очищення повітря, спецодяг, сміття. Ці відходи не можуть бути штучно дезактивовані. Єдиний спосіб – природний розпад. Рідкі відходи піддають "затвердженню" шляхом нагрівання та випаровування і заховують у спеціальних контейнерах. Тверді – спалюють, пресують, заховують у металевих контейнерах.
В процесі роботи реактора концентрація ядер, що поділяються, у ТВЕЛах поступове зменшується, тобто ТВЕЛи вигорають. Близько 1/3 ТВЕЛів вимагає щорічної заміни. Витягнуті ТВЕЛи зберігають у воді в межах реактора кілька тижнів (150 днів) до розпаду радіоактивних елементів з коротким періодом напіврозпаду.
АЕС – складова ядерного паливного циклу (ЯПЦ) чи повного ядерного циклу (ПЯЦ). Цей цикл складається з:
• видобутку та переробки уранової руди з одержанням хімічних концентратів урану (рудовидобувні та рудопереробні заводи). Видобуток уранової руди здійснюється відкритим способом або вилуговуванням. На цьому етапі з надр виділяється радіоактивний радон. Збагачення руди проходить від приблизно 0,7% до 3%. Для забезпечення паливом блоку АЕС потужністю 1000 МВт потрібно 50 – 80 тис.т руди на рік. У відвалах залишається приблизно 70% природних радіоактивних речовин. Тверді відходи складують на поверхні, тому вони забруднюють навколишнє середовище через вимивання опадами U, Ро, що містяться у відходах, і через виділення радону. Утворюються рідкі відходи – шахтні, дренажні води та пилогазоподібні – вентиляційні викиди з розробок. У рідких відходах переробки містяться різні солі радіоактивних металів;
• одержання чистих сполук U з концентратів (афінажні заводи). В технології одержання 2кг U3O8 утворюється 3 – 3,5 м3 рідких токсичних та радіоактивних відходів;
• виробництво UF6 і поділ його ізотопів (заводи одержання UF6 і поділу його ізотопів) На цій стадії в атмосферу виділяються F2, HF і низькоконцентровані радіоактивні відходи;
• виготовлення ядерного палива і ТВЕЛів – тепловиділяючих елементів (заводи виготовлення ТВЕЛів). На цих заводах збагачене паливо пресують у гранули розміром у наперсток. Близько 200 гранул укладають у 3-х метровий стрижень діаметром 6-15 мм із нержавіючої сталі для реакторів на швидких нейтронах або сплавів цирконію для реакторів на повільних нейтронах. Блок з 200 таких стрижнів, зібраних в оболонку, утворює ТВЕЛ, а від 100 до 600 таких ТВЕЛів утворюють активну зону реактора. На цій стадії утворюються тверді відходи у виді хімічних сполук (ОН-, SO42-, F-) та органічних речовин (іонообмінні смоли). Обсяг рідких відходів невеликий, але вони висококонцентровані. Крім цього утворюються промивні води з низьким вмістом компонентів;
• використання палива для одержання енергії на АЕС;
• переробка відпрацьованого на АЕС ядерного палива (радіохімічні заводи чи заводи регенерації палива).
Після басейнів на території станції ТВЕЛи розкривають та розчиняють радіоактивні елементи у HNO3, 235U і 99,5% 239Рu, кількість якого мала, екстрагують і очищають. У HNO3 залишаються радіоактивні відходи (табл..2.5).
Таблиця 2.5
Оцінка кількості радіонуклідів, що утворюються і надходять у біосферу, у повному ядерному циклі
| Виробництво | Пит.активність відходів, Ки/1000МВт/рік | Частка активності, що надходить в біосферу, % | |
| утворюється | надходить в біосферу | ||
| Весь ПЯЦ | 4,5•109 | 3,64-105 | 100 |
| Видобуток і переробка U-их РУД | 4,4•105 | 128 | 3,5•10-2 |
| Виготовлення матеріалів і ТВЕЛів | незначно | 0,144 | 3•10-5 |
| Одержання енергії на АЕС | 4•106 | 1,84•104 | 5 |
| Переробка відпрацьованого ядерного палива | 4,4•109 | 3,46•105 | 95 |
Вони зберігаються 5 років у рідкому стані, а потім переводяться у твердий. Відділеним 235U наповняють нові ТВЕЛи. Продукти ділення, що залишилися, зберігають протягом 20 періодів їхнього напіврозпаду. Одним з найбільш довго живучих та небезпечних продуктів ділення є 90Sr з періодом напіврозпаду 28,8 років, тому вважається, що ядерні відходи повинні зберігатися 600 років, у той час як період напіврозпаду 9Pu складає 24500 років, значить, його погрібно зберігати 490 000 років. Це найбільш отруйний з усіх відомих елементів, для нього ГДКмр ≤ 0,001 мг/м3.
Заводи переробки ТВЕЛів – серйозне джерело забруднення навколишнього середовища. Велика частина радіоактивних елементів міститься в стічних водах. їх збирають і зберігають у герметичних ємностях, але частина СВ скидається (1 завод у рік скидає 500-1500м3 СВ). 85Кг, 133Хе, частина І31І потрапляє в атмосферу з випарників, які використовуються для ущільнення рідких стоків. Маса речовини, що відповідає потужності 1квт, витягнута з батареї, дає дозу опромінення 700 берів/год на відстані 1 м, що відповідає ЛД90 для людини. Після 30 років постійного опромінення АЕС повинна бути закрита (табл.2.6).
Таблиця 2.6
Складові витрат для АЕС на стадіях ПЯЦ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення довкілля атомними електростанціями“ на сторінці 1. Приємного читання.
