• нагрівання шихти без доступу повітря в спеціальних печах до 1100 – 1200°С. Печі складаються з камер прямокутного перетину 14x0,4x5м, об'єднаних у коксові батареї по 40 – 80 печей. У печі зверху завантажують вугілля. У кожну піч завантажують 22 т шихти. Продуктивність коксової батареї досягає 1500 т/добу. Між печами розташовані опалювальні простінки, у яких спалюють газ. На торцях камер розташовані розсувні двері для виштовхування коксу. Тривалість коксування 14-16 годин. Передача тепла здійснюється від стінок камери до центру, тому в кожен момент часу на різних відстанях від стінок відбуваються різні стадії коксування:
• до 250°С – випаровування вологи, виділення О2;
• за 300°С – починається виділення парів смоли;
• вище 350°С – спечене вугілля переходять у пластичний тістоподібний стан;
• від 500°С починається бурхливе розкладання пластичної маси з виділенням газів, смоли й утворення твердого напівкоксу;
• від 700°С – подальше розкладання напівкоксу, виділення, головним чином, Нг, напівкокс дає усадку;
• вище 700°С відбувається зміцнення коксу. Летючі продукти, стикаючись з поверхнею стінок камери і розпечених часток коксу піддаються піролізу і виділяють суміш газів (Н2, СН4) та парів поліциклічних ароматичних вуглеводнів;
• коксовиштовхувачем кокс подається в гасильний вагон.
У результаті коксування з 1т шихти одержують 650 – 750 кг коксу, 140 кг коксового газу (після уловлювання бензолу, фенолу, смоли, аміаку одержують суміш 55 – 60% Н2 і 20 – 25% СН4 – паливо, що має теплоту згоряння 17,5 – 18,5 МДж/м3), 30 кг кам'яновугільної смоли, 10 кг сирого бензолу, 3 кг аміаку, сірководень.
Виробництво чавуну – складний технологічний процес, який окрім, доменного процесу включає підготовку вихідних матеріалів для доменної плавки та первинного перероблення отриманих продуктів плавки – чавуну, шлаку та доменного газу. Вихідними матеріалами для отримання чавуну є залізорудні матеріали (руда, агломерат, окатиші), флюси і кокс. їхню суміш, складену у відповідних пропорціях, називають доменною шихтою. На металургійний завод залізорудні матеріали надходять у вигляді агломерату. Разом із коксом та флюсами їх завантажують у доменну піч зверху (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Переріз доменної печі місткістю 3 000 м3:
1- під печі; 2 – чавунний ливник; 3 – горно; 4 – заплечики; 5 – розпар; 6 – шахта; 7 – газоходи; 8 – апарат для завантаження шихти у піч; 9 – конвеєр; 10 – колошник; 11 – кільчастий повітропровід; 12 – фурмовий пристрій; 13 – шлаковий ливник.
Умовно доменний процес, що протікає в доменній печі можна поділити на етапи: горіння палива – вуглецю (коксу); розкладання компонентів шихти; навуглецювання заліза; шлакоутворення. Ці етапи процесу відбуваються в печі одночасно на різних рівнях. У печі безперервно рухається згори донизу потік шихти, а знизу догори – потік газів, які утворюються в процесі горіння палива. Суть доменної плавки полягає у відновленні заліза з оксидів у руді, навуглецюванні заліза та зв'язуванні пустої породи.
Кисень за рахунок дуття вступає в реакцію з вуглецем коксу
С + O2 → СO2+ΔН,
де – Δ Н означає, що реакція іде з виділенням тепла.
Діоксид вуглецю за температури 1000°С та середовища вуглецю розжареного коксу відновлюється в монооксид вуглецю СO2 + С → 2СО – ΔН, (де – Δ Н означає, що реакція іде з поглинанням тепла). Він відновлює оксиди заліза, а сам знову перетворюється у діоксид вуглецю. Таким чином, окиснення вуглецю у доменному процесі забезпечує необхідне для плавки тепло, окрім цього вуглецем та його оксидом відновлюються оксиди та навуглецьовується залізо.
Одразу після відновлення заліза починається процес його навуглецювання з утворенням карбіду заліза (Fe3С). Окрім вуглецю в залізі одночасно розчиняються відновлені Мn; Si; Р, а також S з коксу. У міру розчинення домішок знижується температура плавлення сплаву. Якщо для чистого заліза вона становить 1539°С, то для чавуну 1100 – 1350°С в залежності від кількості домішок. З флюсів, порожньої породи та золи коксу утворюється шлак, до складу якого входять: кремнезем, оксид кальцію, глинозем.
Для виробництва чавуну у піч об'ємом 2700 м3 необхідно вдувати щодобово 8 млн. м3 повітря та додатково 500 000 м3 кисню. Потім така кількість газів випускається через димар в атмосферу. Для охолодження домен використовується вода в кількості 20 – 25 м3 на одну тонну чавуну, температура якої підвищується у середньому на 5 – 8°С. Відпрацьована вода після охолодження у градирнях знов подається в охолоджувальну систему печі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.
