До складу паливно- енергетичних господарств як галузі комунальної енергетики входять підприємства та організації, що забезпечують електроенергією, газом, теплом населення міста, промисловість та інших споживачів.
Електропостачання
Для споживачів, розташованих на території міста, передбачається система електропостачання як сукупність трансформаторних підстанцій та електричних мереж різних напруг. Загальну систему електропостачання завжди поділяють на дві частини. До першої відносять електричні мережі та знижуючі підстанції 35–110 кВ. Сукупність цих мереж називається електропостачальними мережами. Збірні шини підстанцій на 10 (6) кВ є центрами живлення міських мереж. Електропостачальні мережі призначені для розподілу енергії між районами міста.
До другої частини системи електропостачання відносять мережі живлення 10 (6) кВ та мережі розподілу 10-0,38 кВ. Ця частина системи електропостачання призначена для розподілу енергії безпосередньо серед споживачів. Межі цієї частини починаються на збірних шинах 10 (6) кВ центрів живлення і закінчуються на вводі до споживача.
Для великих міст побудову мережі 10 (6) кВ виконують за дволанцюговим принципом: мережі живлення 10 (6) кВ та мережі розподілу такої ж напруги. Цей принцип передбачає спорудження так званих розподільних пунктів. Розподільним пунктом міської електричної мережі називається розподільна мережа, яка починається безпосередньо з шини 10 (6) кВ ЦЖ. Головним завданням міських електромережевих підприємств є постачання споживачів електричною енергією нормованої якості та необхідного ступеня надійності та безпеки.
Практично всі промислові мережі змінного струму трифазні. Трифазні системи знайшли місце у практиці експлуатації електроенергетичних систем в процесі конкурентного змагання з двофазними системами. Перша трифазна промислова система була продемонстрована публічно у 1891 р. німецькою компанією АБО під час електротехнічної виставки у Франкфурті-на-Майні, яка складалася з трифазного генератора, трифазних трансформаторів та трифазного асинхронного двигуна, розроблених М.О. Доліво- Добровольським, який працював у фірмі АБО.
Теплопостачання
Теплова енергія є одним з основних видів енергії, що споживає людство. Вона забезпечує роботу та розвиток промислового та сільськогосподарського виробництва, створює сприятливі умови для Життя та діяльності людей. Джерелами теплопостачання житлового та нежитлового громадського фонду та деяких невеликих приватних підприємств у містах та селищах є теплоелектроцентралі (ТБЦ) та котельні.
Кожна система централізованого теплопостачання незалежно від розмірів включає три основні елементи: джерело тепла, теплову мережу та споживача.
Система теплопостачання – це комплекс пристроїв, що продукують теплову енергію і доставляють її у вигляді пари, гарячої води або підігрітого повітря споживачеві. Елементом системи теплопостачання є теплогенеруючий пристрій. Теплогенеруючий пристрій- це сукупність пристроїв та механізмів для виробництва теплової енергії у вигляді водяної пари, гарячої води або підігрітого повітря.
Котельні. Котельні – це комплекс пристроїв та агрегатів, призначених для одержання пари або гарячої води за рахунок спалювання палива або використання інших джерел теплоти. Сучасна котельня складається з котельного агрегату та допоміжного обладнання, що служить для підготовки та подавання палива, води та повітря, видалення та очищення димових газів, видалення золи та шлаку (у випадку спалювання твердого палива) тощо. Первинними джерелами енергії можуть бути: органічне паливо, теплові відходи промислових підприємств, сонячна енергія, біогазове паливо.
Котельний агрегат – це комплекс пристроїв для вироблення пари або гарячої води відповідних параметрів. Котли, які призначені для одержання пари, називають паровими, а для одержання гарячої води – водогрійними. Котли, що використовують теплоту відхідних газів якогось виробництва, називають котлами – утилізаторами. Котли, що використовують енергію Сонця – геліокотлами. За видом спалюваного палива розрізняють котли, що працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі.
Котельні установки, що постачають парою турбіни електричних станцій, називають енергетичними, котельні установки, що виробляють пару для промислових підприємств – виробничими, або промисловими. Якщо котельня виробляє пару та нагріває воду для потреб підприємства, її називають виробничо-опалювальною.
Основними характеристиками парових котлів є: паропродуктивність, тиск пари, температура пари та живильної води; водогрійних котлів – теплова потужність, температура гарячої та зворотної води, розрахунковий тиск у котлі. Номінальною продуктивністю котла називають його найбільшу продуктивність (т/год або кг/с), яку забезпечує котел у процесі тривалої експлуатації та спалювання основного виду палива для цього котла, за номінальних параметрів пари та температури живильної води. Теплова потужність водогрійних котлів визначається кількістю теплоти, мВт, що відпускається котлом за одиницю часу. Під номінальним тиском (Па, кПа) та температурою (°С) пари розуміють їх значення перед паропроводом за номінальної паропродуктивності котла. У водогрійних котлах основною характеристикою гарячої води є її температура на виході з котла.
Залежно від номінального тиску пари парові котли поділяють на котли низького (до 1 МПа), середнього (1-10 МПа), високого (10- 22,5 МПа) та понадкритичного тиску (вище 22,5 МПа). Залежно, від типу, призначення та розмірів котельної установки вона може містити у своєму складі ті чи інші елементи основного та допоміжного обладнання.
У більшості міст та населених пунктів для комунальних потреб в основному використовують гарячу воду, відповідно для її виробництва застосовують водогрійні котли, які переважно працюють на газу.
У зв'язку з холодним кліматом на більшій частині території України витрата палива на виробництво теплоти для опалення, гарячого водопостачання та нагріву повітря в житлових будівлях
дуже велика – приблизно 30% від усього видобутого твердого та газоподібного палива.
У нашій країні житлові будинки в містах та робітничих селищах отримують тепло від теплоелектроцентралей. У Києві, наприклад, централізоване теплопостачання задовольняє більше 80% теплових потреб всіх житлових будівель. Подальше розповсюдження систем централізованого теплопостачання є головним напрямком розвитку цієї галузі, оскільки воно дозволяє отримати значну економію палива (до 20 – 30%). Одночасно останнім часом набули значного розвитку автономні системи опалення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Паливно-енергетичне господарство“ на сторінці 1. Приємного читання.
