Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

Техноекологія

Для виробництва 1 т чавуну необхідно 1,7 – 2 т руди, 500 – 700 кг коксу, 300 – 700 кг флюсів, 3,3 т повітря.

Продукти плавки (%):

• чавун -16,5

• шлак – 9

• доменний газ – 69,5

• колошниковий пил – 5.

Виробництво стали Значення сталі, як матеріалу, в народному господарстві дуже велике. Майже неможливо назвати ні однієї галузі господарства, де б не використовували сталь. Рівень економічного розвитку країни насамперед залежить від кількості та якості сталі, що виплавляється. Світове виробництво сталі за останні сто років зросло в 365 разів.

У 2004 році у світі вироблено 1035,5 млн. тонн сталі. У світовому виробництві сталі частка конвертерної становить приблизно 59,5%, електросталі – 34,8, мартенівської – 2,5, інших видів плавок – 3,2%. Річне виробництво сталі, що припадає на душу населення, у країнах з розвиненою промисловістю становить 400 – 600 кг.

В Україні загальна потужність сталеплавильного виробництва становлять приблизно 40 млн. тонн сталі за рік. Приблизно 49,2% усієї сталі виробляється в конвертерах, 47,9 – у мартенівських печах і 2,8% – в електропечах. У 2004 р. в Україні було виплавлено 38,73 млн. тонн сталі (близько 600 кг на душу населення).

Сталь – це сплав заліза з вуглецем та іншими хімічними елементами (домішками), розчиненими в залізі. Домішки впливають на властивості сталі як позитивно, так і негативно, тому їх поділяють на корисні та шкідливі. Основною домішкою в сталі є вуглець, вміст якого становить від 0,05 до 2,14%. Корисні домішки – це Мл (0,3-0,6), Si (0,15-0,3%), Cr, Ni, Co, W. Шкідливі домішки – S; Р; N; О, вміст яких обмежується сотими і тисячними частками відсотка. Змінюючи вміст вуглецю можна отримати сталі з різними механічними властивостями. Але фізичні властивості сталі поліпшують додаванням легуючих елементів отримуючи особливі фізико-хімічні властивості, яких вуглецеві сталі не мають. Такі сталі називають легованими.

За хімічним складом сталь поділяють на низьковуглецеву (С менше ніж 0,25%), середньовуглецеву (С – 0,25 – 0,6%), високовуглецеву (понад 0,6% С) і леговану, в тому числі хромисту, марганцевисту (манганову), хромонікелеву. Леговану сталь, у свою чергу, поділяють на низьколеговану (містить до 2% одного легуючого елемента або до 3,5% кількох), середньолеговану (вміст одного легуючого елемента не перевищує 8% або вміст кількох не перевищує 12%) і високолеговану (містить щонайменше 8% одного легуючого елемента або 10% кількох). Залежно від вмісту шкідливих домішок (сірки та фосфору) сталь поділяють на сталь звичайної якості (вміст не перевищує 0,07% S і 0,09% Р), якісну (вміст сірки і фосфору не перевищує 0,045%) і високоякісну (вміст сірки та фосфору не перевищує 0,025% кожного).

За призначенням сталь поділяють на:

• конструкційну – використовують для виготовлення металевих конструкцій (для спорудження будинків та мостів, виробництва різних машин). Конструкційна сталь може бути як проста вуглецева, так і легована. Легована сталь дорожча, але має кращі механічні властивості;

• інструментальну – використовують для виготовлення інструментів, валків прокатних станів, деталей ковальського та штампувального устаткування. Інструментальна сталь зазвичай містить велику кількість вуглецю (іноді до 2%), а в деяких марках – легуючі елементи: хром, вольфрам, молібден та ін.;

• топкову та котельну – низьковуглецеву сталь, яку використовують для виготовлення парових котлів і топок. Вона повинна мати певні пластичні властивості в холодному стані, добре зварюватися, не старіти;

• для залізничного транспорту – для виготовлення рейок, осей, бандажів залізничних коліс. Це середньовуглецева сталь, до якої ставлять високі вимоги, наприклад на втому та на суцільність структури металу;

• підшипникову – для виготовлення кулькових та роликових підшипників. До цієї сталі, що містить близько 1% С і 1,5% Сr, ставлять дуже високі вимоги за вмістом неметалевих вкраплень.

Крім цих є сталі, призначення яких випливає із їх назви: ресорно- пружинні, електротехнічні, трансформаторні, динамні, нержавіючі, гарматні, трубні та ін.

Основними технологічними процесами отримання сталі, є: Мартенівський спосіб – випалювання надлишку вуглецю в чавуні відбувається за рахунок не лише кисню повітря, а й кисню оксидів заліза, які є у складі залізної руди та залізного брухту. Мартенівська піч (рис. 3.3) складається з плавильної ванни, перекритої склепінням з вогнетривкої цегли, і особливих камер- регенераторів для попереднього підігріву повітря та горючого газу.

Мартенівська піч

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ
  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ