Відновлювальні джерела енергії

Техноекологія

До альтернативних джерел енергії відносять енергію вітру, Сонця, геотермальну, біоенергетику, припливну та відливну та ін. У цім розділі розглядаються тільки ті види альтернативних джерел енергії, які можуть мати промислове значення для України. Будуючи схеми енергопостачання слід брати до уваги, що енергія цих джерел змінна в часі та просторі, тобто не є стабільною, але є самовідновлювапьною. Самовідновлювані джерела мають меншу концентрацію енергії, вона не сконцентрована в якихось місцях, а розсіяна на великому просторі. Ці джерела раціонально можуть бути використані лише в безпосередній близькості від споживача без передачі енергії на значну відстань. Ресурси деяких нетрадиційних джерел енергії України приведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Ресурси нетрадиційних джерел енергії України

Джерело енергіїТеоретичний потенціал, МВт год. за рікВикористання сьогодніТехнічний потенціалРеально можливий об'єм використання
МВт- год за рікт. умов. паливаМВт год за рікт умов, паливаМВт год за рікт умов. палива
Геліоресурси720 10981 103101030,441090,16109401093.8• 106
Вітроенергетика9651090,8 1033,1 1030,36 109701098,41068,6106
Геотермальна енергетика51281090,4 1020,1 103141091,7 1092800 106230 106
Енергетика с/г відходів12,51060,1 10326,1 1060,73 1066,1 1060,73 106
Гідроенергетика43,410610 1031,210621,5 1062,6 10621,5 1062,6

Зміну структури ресурсів, які використовуються для опалення в Швеції в 1970-2005 роках можна побачити на рис.2.9. Як видно із рис. 2.9, тенденцією є зменшення частки невідновлювальних джерел енергії і збільшення частки відновлювальних. Можна прогнозувати, що аналогічною тенденцією буде зміна структури ресурсів, які використовуються для опалення та вироблення енергії і в Україні.

Структура ресурсів для опалення в Швеції в 1970-2005 роках

Рис. 2.9. Структура ресурсів для опалення в Швеції в 1970-2005 роках.

Енергія вітру

За оцінками вчених загальний річний вітроенергетичний потенціал Землі в 30 разів перевищує річне споживання енергії людством усій земної кулі. Енергія, що надходить від вітрових електростанцій (ВЕС), в теперішній час покриває зовсім малу частину світових потреб, її внесок у забезпечення теплом та світлом зростатиме в міру виснаження запасів викопного палива. Однак на сьогоднішній день використовується лише мізерна частка цієї енергії. Так було не завжди, за даними статистики в кожному другому селі України працював вітряк. Але парова машина, а потім двигун внутрішнього згорання, витіснили їх зі сфери людської діяльності в тому числі і з сфери морських перевезень. Можливості використання енергії вітру в різних місцях землі неоднакові.

В Україні діє загальнонаціональна комплексна програма будівництва вітрових електричних станцій (ВЕС). І хоча на кінець 2002 року в Україні працювали вітрогенератори загальною потужністю лише 75 МВт, за розрахунками фахівців НАН України, потенціал використання вітроенергетики у найближчій перспективі може бути досягнутим на рівні 20 – 30% від загального споживання електроенергії в країні. За оцінками Агентства з відновлюваної енергетики – це приблизно, 20 тис. МВт., що еквівалентно потужності 7 ядерних блоків. Фактично ж в Україні у 2007 р. ВЕС вироблено всього 5,9 млн. кВтг (у 2006 р. – 5,3 млн. кВт г), що становить 0,003% загальних обсягів електроенергії (195130,5 млн. кВтг), вироблених АЕС (47,4%), ТЕС (43,2%), ГЕС (5,2%) та іншими (блок-станціями, ВЕС та комунальними ТЕЦ – 3,2%) джерелами генерації. Для нормальної роботи вітроенергетичних двигунів середньорічна швидкість вітру повинна бути не меншою за 4 – 5 м/сек. В Україні до таких місць належать узбережжя Чорного моря, особливо Крим, Карпати та південні степові райони. Більш ефективне використанням енергії вітру можна досягти якщо ВЕС встановити на платформі у морі. На рис. 2.10. зображена загальний вигляд вітрової електростанції.

Вітрова електростанція

Рис. 2.10. Вітрова електростанція.

Розрізняють три типи вітродвигунів:

• до першого типу відносять вітродвигуни, в яких вітрове колесо розміщене у вертикальній площині, тобто перпендикулярно напрямку вітру;

• до другого – вітродвигуни із горизонтальним розміщенням вітрового колеса;

• до третього – барабанні, що працюють за принципом водяного колеса млина, у яких вісь обертання розміщена перпендикулярно напрямку вітру.

Для вітроенергетичної установки суттєвою є система автоматичного регулювання роботи (САРВ). У загальному випадку САРВ включає дві взаємозв'язані підсистеми керування: автоматичного керування і контролю механічних параметрів та автоматичного керування і контролю електромагнітних параметрів. Вони повинні функціонувати разом і цим забезпечується автоматичне підтримання заданого режиму роботи ВЕС.

Піонером будівництва ВЕС був видатний українській вчений Ю.Кондратюк. Побудована під його керівництвом ВЕС в 1931 році потужністю 100 кВт більш як 10 років забезпечувала м. Севастополь електроенергією. Сьогодні, особливо в Данії та США, серійно випускають вітроелектростанції потужністю від 1,5 до 100 кВт, діє також кілька експериментальних ВЕС потужністю до 30 тис. кВт. У 2003 році в Україні з'явилися перші 600-кіловатні вітроагрегати бельгійської фірми “Турбовіндс”, зараз аналоги цих агрегатів виробляють на вітчизняних підприємствах. Україна має понад 75 МВт загальної потужності вітроенергетики, що відповідає забезпеченню 30 тис. квартир. Але це дуже мало і поки що не робить вітроенергетику передовим сектором енергетики. Вітроенергетика потребує набагато більших потужностей і набагато більшого фінансування. За даними Агенства з відновлюваної енергетики загальна потужність перспективних вітроелектростанцій в Україні оцінюється в 16 000 МВт з можливим річним виробленням електроенергії близько 30 млрд. кВт/год.

Наступний розділ:

Енергія Сонця


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відновлювальні джерела енергії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії
  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ