Підприємства нафтодобувної галузі здійснюють вплив на навколишнє середовище у таких проявах:
• вилучення земельних ресурсів для будівництва об'єктів нафтодобування;
• порушення та забруднення земель;
• викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скидання в поверхневі та підземні води, а також на підстилаючу поверхню;
• вилучення з нафтою високомінералізованих супутніх вод;
• поховання відходів буріння;
• аварійні розливи нафти (з наступним випаровуванням).
Схематично плив на довкілля розробки родовищ свердловинним способом представлений на рис.4.7.
Рис. 4.7. Вплив на довкілля в процесі розробки родовищ свердловинним способом.
Основними джерелами забруднення у початковий період створення нафтогазового промислу є будівельна техніка та автотранспорт, пересувні генератори. Кількість газів, що виділяються в процесі буріння глибоких свердловин, складає 2-3 м/сек і більш, тобто 260000 м3/добу. У складі цих газів присутні вуглеводні (0,5%), альдегіди (до 0,008%), бенз(а)пірен (до 10 мг/м3).
З екологічної точки зору вибурені породи є серйозно проблемою, оскільки за середньої глибини свердловин 2500 м на поверхню витягається 350 м3 ґрунту, а за глибини 5000 – 6000 м – 800 м3. Ці породи складуються у виді відвалів поблизу свердловини, сильно забруднені буровими розчинами і нафтопродуктами.
У результаті вилучення з надр нафти, газу та підземних вод, що підтримують пластовий тиск, можливі деформації земної поверхні. Найбільша відома величина осідання – 8,8 м (родовище Ленг-Біч у Каліфорнії). Переміщення поверхні можуть бути значно більшими, ніж для тектонічних рухів земної кори. Осідання можуть бути причиною зсувів. Можуть відбуватися раптові осідання, що за характером протікання і за ефектом мало відрізняються від землетрусів. Ці зміни приводять до руйнування будівель, підземних та́ наземних комунікацій, доріг, мостів. На ділянках з порушеним рослинним покривом збільшується глибина розтавання ґрунту, утворюються тимчасові потоки і розвиваються ерозійні процеси. Швидкість росту ярів у тундрі і лісотундрі досягає 20 м/рік.
Основний негативний вплив підприємства нафтодобувної галузі здійснюють на атмосферне повітря. Щорічно галуззю викидається в атмосферу шкідливих викидів до 1650 тйс. тонн. Основна частка викидів (98%) припадає на рідкі та газоподібні речовини. Характерними забруднюючими речовинами, які утворюються в процесі добування нафти, є вуглеводні (48% сумарного викиду в атмосферу), оксиди карбону (33%), тверді речовини (20%). Галузь незадовільно використовує супутні гази, які вилучаються в процесі добування нафти. Щорічно втрачається та спалюється до 7,1 млрд. м3 нафтового газу (біля 20% вилученого). Додаткового збитку навколишньому середовищу завдають аварії на бурових установках і платформах, а також на магістральних газо- та нафтопроводах, які є найтиповішими причинами забруднення атмосферного повітря.
Типи викидів:
• фонові постійні (викликані нещільністю устаткування – за нормальної роботи один насос виділяє 1 кг газів і парів нафтопродуктів на годину, компресор – до 3 кг/год.);
• технологічні неминучі епізодичні (продувка свердловини супроводжується викидом до 150 тис.м3 газу, в процесі ремонту трубопроводів та апаратів відбувається підбурення газу і нафти);
• технологічні неминучі постійні пов'язані з димарями та факелами. За температури повітря 0 – 6°С підвищення температури фіксується на відстані 200 м від факела, порушення сніжного покриву – до 100 м, а мінералізація снігових вод – до 1 км;
• аварійні, пов'язані з розривами та ушкодженнями основного устаткування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами“ на сторінці 1. Приємного читання.
