Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

Техноекологія

Рис: 3.3. Мартенівська піч:

1 – повітря; 2 – газ; 3 – регенератори; 4 – сталь; 5 – продукти горіння.

Регенератори заповнені насадкою з вогнетривкої цегли. Коли перші два регенератори нагріваються пічними газами, горючий газ і повітря вдуваються в піч через розжарені третій та четвертий регенератор. Через деякий час, коли перші два регенератори нагрівались, потік газів спрямовують у протилежному Напрямку і т. д. Плавильні ванни потужних мартенівських печей мають довжину до 16 м, ширину до 6 м і висоту понад 1 м. Ємність таких ванн досягає 500 тонн сталі. У плавильну ванну завантажують чавун, залізний брухт та залізну руду,

Мартенівський процес полягає в розплавленні шихти, зниженні вмісту в ній С, Si, Μn, видаленні небажаних елементів (S, Р) і введенні відсутніх елементів (легуванні). Температура в печі повинна забезпечувати перебування металу в рідкому стані (наприкінці плавки – близько 1600°С). Як паливо використовують газ (коксовий, доменний, природний); рідке (мазут); пилоподібне (вугілля). Здійснюється роздільна подача палива і повітря; горіння проходить в довгому смолоскипі. Для інтенсифікації горіння в дуття додають кисень. До шихти додають також вапняк як флюс. Вигоряння вуглецю та домішок чавуну у перший період плавки відбувається головним чином за рахунок надлишку кисню в горючій суміші за тими ж реакціями, що і в конверторі, а шар шлаку утворюється за рахунок оксидів заліза.

Внаслідок взаємодії основних та кислотних оксидів утворюються силікати і фосфати, які переходять у шлак. Сірка теж переходить у шлак у вигляді сульфіду кальцію:

МnО + SiO2 = MnSiO3; 3СаО + Р2O5 = Са3(РO4)2;

FeS + CaO = FeO + CaS

Мартенівські печі, як і конвертори, працюють періодично. Після розливки сталі піч знову завантажують шихтою і т. д. Процес переробки чавуну в сталь у мартенах відбувається відносно повільно протягом 6-7 годин. У мартенах можна легко регулювати хімічний склад сталі, додаючи до чавуну залізний брухт та руду в тій чи іншій пропорції. Перед закінченням плавки нагрівання печі припиняють, зливають шлак, а потім додають розкисники.

Для одержання 1 т сталі необхідно 1050-1250 кг шихти, 100 – 200 кг умовного палива.

Продукти мартенівської плавки (%):

• сталь – 83

• шлак – 10

• гази, що відходять – 7.

Конверторний спосіб. Суть конверторного способу (рис. 3.4) полягає у тому, що крізь суміш рідкого чавуну та металобрухту (20 – 30% маси чавуну), яка міститься у конверторі, продувається повітря, кисень якого окиснює вуглець та домішки. Киснево-конверторний спосіб виплавки сталі дозволяє переплавляти металобрухт, дає можливість контролювати якість сталі, не потребує додаткового палива у вигляді природного газу. Процес виплавки триває всього 50 хв.

В процесі хімічних реакцій утворюється така кількість тепла якої цілком досить для перетворення чавуну на сталь протягом 10-13 хвилин.

Конверторний спосіб виплавлення сталі з подальшим її прокатом

Рис. 3.4. Конверторний спосіб виплавлення сталі з подальшим її прокатом.

Під впливом дуття домішки чавуну (кремній, марганець, вуглець та ін.) окиснюються, виділяючи значну кількість тепла, внаслідок чого одночасно знижується вміст домішок в металі і підвищується температура, підтримуючи його в рідкому стані. Коли вміст вуглецю досягає необхідного значення (кількість вуглецю визначається за часом від початку продування і за кількістю витраченого кисню), продування припиняють. Застосування кисневого дуття Замість повітря дозволяє отримувати сталь з низьким вмістом азоту (0,002 – 0,006%).

За однакової якості отримуваної сталі конверторній процес в порівнянні з мартенівським дає економію за капіталовкладеннями на 20 – 25%, зниження собівартості стали на 2 – 4% і збільшення продуктивності праці на 25 – 30%.

Кисневий конвертор, маса якого разом з футеруванням може перевищувати 1000 тонн, знаходиться у зварному корпусі (рис. 3.5), який спирається на підшипники, встановлені на станинах. Конвертор може повертатися на 360°.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ
  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ