Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

Техноекологія

Видобування корисних копалин підземним способом ведуть гірничі підприємства на відведених для них родовищах або ділянках (гірничих відводах). Шахта – самостійна виробничо-господарська одиниця гірничого підприємства, що веде розробку родовища чи його ділянки підземним способом. Рудник – сукупність шахт поверхневих цехів, об'єднаних одним адміністративним, технічним і господарським керівництвом. Схема вугільної шахти представлена на рис. 4.2.

В технології розробки родовищ корисних копалин підземним способом розрізняють три основні стадії: розкриття, підготовку і очисне виймання.

Схема вугільної шахти

Рис. 4.2. Схема вугільної шахти:

1 – залізничні колії; 2 – відвали породи; 3 – підвісна дорога; 4 – бункер для завантаження вугілля; 5 – підйомна споруда (копер) головного стволу; 6 – надшахтна будівля; 7 – копер вентиляційного стволу; 8 – склад матеріалів для кріплення; 9 – будівля вентилятора; 10 – будівля підйомної машини;. 11 – відкаточні гірничі виробки; 12 – головний ствол; 13 – конвеєрний штрек; 14 – вибій; 15 – пласт вугілля.

Шахтний ствол – вертикальна або похила гірнича виробка, яка має безпосередній вихід на земну поверхню і служить для піднімання корисної копалини та пустої породи, транспортування різних вантажів, опускання та піднімання людей, вентиляції та водовідливу. За значної виробничої потужності шахти або за наявності в одному шахтному полі декількох покладів проходять декілька допоміжних стволів, з яких одні служать для опускання і піднімання пустої породи з підготовчих виробок і т.д., інші – для провітрювання.

Застосовувані системи підземних розробок: камерно-стовпова, розробка довгими стовпами і система розробки з магазинуванням.

Камерно-стовпову систему застосовують у випадку розробки горизонтальних чи слабкопохилих родовищ зі стійкими рудами і вміщаючими породами. Для неї характерне чергування рівнобіжних виємних камер та постійно підгримуючих ціликів, у яких залишається більш 15 – 20% запасів від їхньої загальної величини. Відбиту вибухами руду вантажать екскаватором у самоскиди, що доставляють її до рудоспусків. Висота виробки залежить від потужності шару і може досягати 12 м.

Система розробки довгими стовпами відноситься до систем з обваленням порід. За виїмкою руди вироблений простір заповнюється заваленими породами. Незаваленою залишається тільки частина виробленого простору біля вибою, яка підтримується кріпленням. Так розробляються положисті шароподібні горизонтальні поклади потужністю 2 – 3,5 м.

Система розробки з магазинуванням характеризується заповненням виробленого простору відбитою рудою. Обсяг руди збільшується на 30-40%, у міру відбою її приходиться частково транспортувати на гору. Замагазинована руда – матеріал робочої площадки. Таку систему застосовують у випадку розробки крутих родовищ потужністю 0,5 – 5,0 м зі стійкою рудою. Мінімальний кут падіння рудного тіла для такої системи – 55°.

Проходка гірничих виробок приводить до необхідності складувати порожні породи у відвали. Проходка вертикальних стовбурів потребує зведення їх у формі териконів, а у випадку проходки штолень та похилих стовбурів породи найчастіше складують у плоскі відвали.

Розробка родовищ штольнею в гірській місцевості. Штольню розміщують так, щоб її рівень знаходився нижче родовища або його частини. Важлива роль для розробки родовищ корисних копалин підземним способом належить підготовчим роботам.

Підготовка – це проведення горизонтальних та вертикальних виробок, за допомогою яких розкрита частина родовища розкладається на окремі виймальні дільниці – поверхи, блоки, панелі, стовпи. Такі виробки називаються підготовчими.

Очисним вийманням називається комплекс виробничих процесів, які проводяться в підготовлених блоках з метою виймання та доставки корисної копалини. Очисне виймання складається з таких процесів: відокремлення корисної копалини від масиву, доставка його до відкаточного горизонту, провітрювання, підтримування відпрацьованого простору, його кріплення або закладка. За будь-якої системи розробки очисне виймання поділяються на відокремлення корисної копалини від масиву, переміщення від вибою до відкаточних виробок і підтримання відпрацьованого простору. Витрати на очисне виймання становлять 30 – 60% від загальних витрат. Підземна розробка пов'язана з великими притоками підземних вод, які збираються у водозбірнику. Для здійснення водовідливу в насосній камері встановлюють не менше трьох насосів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процеси видобування корисних копалин шахтним способом“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом
  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ