Забруднення гідросфери

Техноекологія

Близько 10 млрд. м3 води щорічно витрачається на потреби машинобудівельних підприємств країн СНД, де воду використовують для охолодження (підігріву) вихідних матеріалів та продукції, деталей і вузлів технологічного обладнання; приготування різних технологічних розчинів; промивання, збагачення та очищення вихідних матеріалів або продукції; господарського та побутового призначення.

Ливарне виробництво. Вода в ливарних цехах використовується для гідравлічного вибивання стержнів, транспортування формівної землі на дільниці регенерації, а також для гідротранспортування відходів горілої землі.

Джерелами забруднення стічних вод у ливарних цехах служать, головним чином, установки гідравлічного та електрогідравлічного очищення литва, вологого очищення повітря, гідрорегенерації відпрацьованих формівних сумішей. Велике економічне значення для народного господарства має утилізація стічних вод.

Утворені на цих операціях стічні води забруднюються глиною, піском, зольними залишками від вигорілої частини стержневої суміші та зв'язуючими добавками формівної суміші. Концентрація цих речовин у воді досягає 5 кг/ м3.

У ковальсько-штампувальному виробництві вода витрачається на охолодження заслінок печей, ковальського інструменту, штампів гарячого штампування, пресів, для створення водяних завіс. Потреба у воді, що використовується на охолодження устаткування на 1т поковок масою до 1,5 т складає 13 м3 оборотної і 2 м3 свіжої прямоточної, для поковок масою більше 1,5 т – 35 м3 оборотної і 10м3 свіжої прямоточної, у штампуванні – 105 м3 оборотної і 8 м3 свіжої. У стічних водах ковальсько-пресових цехів міститься 0,4-1 г/л суспендованих речовин, 0,01-0,06 г/л мастил. Температура – 30 – 40°С, режим скидання – періодичний.

У механічних цехах вода використовується для приготування мастильно-охолоджуваних рідин, промивання пофарбованих виробів, для гідравлічних випробувань та проведення інших робіт. Основними забруднювачами стічних вод е пил, металеві та абразивні частинки, сода, мастила, розчинники, фарби та ін. Заміна МОР у механічній обробці різанням зв'язана із втратою технологічних властивостей через нагромадження в МОР металевого пилу, продуктів термічного розкладу, окиснювання та утворення смол. Витрата МОР в процесі охолодження деталей та інструменту – від 0,5 до 10-12 дм3/хв.

Таблиця 6.7

Характеристика стічних вод, що містять МОР

Компонент стічних водЗабруднюючі речовиниКонцентрація, мг/дм3
Вуглеводневі МОР (мастила, гас)нафтопродукти3000
Емульсіїнафтопродукти60000
Синтетичні МОР на основі ПАР, мила, полімеріворганічні речовинидо 100
МОР на основі електролітівсолідо 200000

У термічних цехах воду використовують для приготування технологічних розчинів для загартування, відпускання та обпалювання деталей, промивання деталей та ванн після відведення відпрацьованих розчинів та ін. Основними домішками стічних вод є пил мінерального походження, металева окалина, важкі метали, ціаніди, мастила та луги.

Гальванічні дільниці. Вода на цих дільницях використовується для приготування технологічних розчинів, призначених для протравлення деталей та металів, нанесення на них гальванічних покрить, а також для промивання деталей і ванн після відведення відпрацьованих розчинів та обробки приміщень. Основні домішки стічних вод – пил, металева окалина, емульсія, луги, кислоти, важкі метали та ціаніди. На травильних ділянках і в гальванічних цехах утворюється два потоки стічних вод: концентровані відпрацьовані травильні розчини та електроліти і промивні води. Промивні води утворюються на всіх етапах хімічної та електрохімічної підготовки поверхні та нанесення покрить, оскільки всі процеси супроводжуються обов'язковим промиванням поверхні водою для видалення залишків травильних розчинів та продуктів травлення, а також залишків гальванічних електролітів. У загальному водоспоживанні підприємства на гальванічне виробництво приходиться́ 30-50%, з яких 80% складають промивні води.

У свіжому травильному розчині (табл. 6.8) міститься 15-20% H2SO4, у відпрацьованому – 4-5%. Травильний розчин вважається непридатним, якщо концентрація FeSO4 досягла 300-400 r/дм3 Для НС1 ті ж значення відповідно 12-18% і 2-4%, а концентрація FeCl2 дорівнює 250-350 г/дм3.

Таблиця 6.8

Характеристика стічних вод процесу травлення сталі у розчинах H2SO4 та НС1

ПоказникРозчин H2SO4Розчин НС1
Відпрацьований травильний розчинпромивні стічні водиВідпрацьований травильний розчинпромивні стічні води
Температура, °С30-8015-2520-3015-25
pH1-24-51-24-5
Концентрація FeS04 (FeCl2), г/дм3300-4000,5-5250-3500,5-5
Концентрація H2S04 (НС1), г/дм330-1000,5-320-600,1-2

Об'єм відпрацьованих травильних розчинів дорівнює 0,6 м3/т металу, об'єм промивних стічних вод – 50 м3/т металу. З промивними стічними водами виноситься 50 – 75% металу, на покриття використовується 25 – 50%.

Кислотне травлення не забезпечує високу якість обробки високолегованих сталей та сплавів на основі Ті, Ni, Сr а також є довготривалим. Цих недоліків позбавлене лужне травлення, що використовує як травильне середовище розчини чи розплави лугів або карбонатів лужних металів:

Типовий склад домішок стічних вод та їх концентрація, для цехів та дільниць підприємств машинобудівного комплексу наведений в таблиці 6.9.

Зменшення концентрації травильного середовища та збільшення в ньому концентрації солей зменшує швидкість травлення, тому необхідна періодична заміна середовища. У відпрацьованих концентрованих стічних водах лужного травлення присутні солі лужних металів, що гідролізуються з утворенням відповідних оксидів. Стічні води ділянок нанесення гальванічних покрить поділяються на 3 потоки:

• стічні води, що містять ціанисті сполуки (стічні води цинкування, міднення, сріблення, кадміювання), які утворюються в результаті електрохімічного виділення металів з їхніх ціанистих солей,

• стічні води, що містять сполуки хрому (стічні води хромування, хромової пасивації) – 40% усіх стічних і вод цехів гальванічних покрить,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення гідросфери“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери
  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ