Бетон почали використовувати з середині XIX ст. Його виробляють з цементу, піску та заповнювачів (щебінка, галька).
Залізобетонні плити (стовпчики, стояки, панелі перекриття та ін.). Спочатку зварюють арматуру і кладуть її у формівний ящик, який заливають бетонним розчином. Через добу, після застигання розчину, одержують готову плиту перекриття чи інші вироби. Кислотоутворюючі оксиди є агресивними для бетону, у середовищі "кислотних" дощів можливе руйнування бетонних конструкцій. Речовини, що містяться в навколишньому середовищі вступають у хімічну взаємодію зі складовими цементного каменю, що обумовлює процеси хімічної корозії. Наприклад, вплив на бетон кислот, СО2 приводить до розчинення цементного каменю:
Са(ОН)2 + 2НСl = СаС12 + 2Н2O
Са(ОН)2 + СО2 = СаСО3 + Н2O
Са(ОН)2+ СO2+ Н2O = Са(НСО3)2
Азбестоцемент. Як сировина використовується природний або штучний азбест та цемент. Промисловість спеціалізується на виробництві шиферу та труб. Продукція є крихкою, тому легко б'ється в процесі перевезення.
Бітумні та дьогтьові в'яжучі
Бітумні в'яжучі – складні суміші вуглеводнів та їхніх неметалічних похідних (сірка, кисень, азот) природного та штучного походження. Природні бітуми дуже дорогі і досить рідкісні, тому застосовуються тільки у виробництві бітумних лаків. Залишкові бітуми (гудрон) утворюються в процесі розгонки нафти, за в'язкістю розділяються на тверді, напівтверді та рідкі. Тверді та напівтверді бітуми використовують для одержання
дорожніх покрить, покрівельних рулонних матеріалів, бітумних мастик і лаків, рідкі – тільки для одержання дорожніх покрить.
Дьогтьові в'яжучі одержують як побічний продукт в процесі переробки на хімічних заводах твердого органічного палива. Найчастіше використовують кам'яновугільний дьоготь та кам'яновугільний пек. Кам'яновугільний дьоготь – в'язка рідина з характерним запахом фенолу та нафталіну. Кам'яновугільний пек – токсична речовина.
Органічні в'яжучі широко використовуються у будівництві доріг (до 75% від зробленої кількості) у вигляді асфальту й асфальтобетону, укладанні підлог промислових будинків, для виготовлення покрівельних матеріалів (просоченням картону, паперу одержують руберойд, толь, матеріали без основи – брізол, ізол, склоруберойд (виготовляють покриваючи бітумом полотно із скловолокна).
Бітумні та дьогтьові в'яжучі пластичні, розчинні в органічних розчинниках, водонепроникні. До недоліків можна віднести: підвищену крихкість в інтервалі від'ємних температур, знижену теплостійкість, горючість.
Розчинне скло та його похідні
Розчинне скло – технічний продукт, що складається із силікатів лужних металів M2OmSi2 (М – Na, К; т – кількість молекул SiO2).
Існують сухі та мокрі способи одержання розчинного скла.
Сухі – сировинну шихту, що складається з кремнеземних (пісок, кремнезем) та лужних (сода, Na2SO4, NaOH, КОН) матеріалів плавлять за високої температури, прохолоджують і розчиняють.
Мокрі – засновані на розчиненні кремнезему в розчинах лугів під тиском в автоклавах: 2МОН + mSiO2 = М2ОmSіО2 + Н2O. У цьому випадку розчинне скло одержують минаючи стадію розчинення.
Рідке скло – густий в'язкий розчин. На практиці використовують маси, що представляють собою композиції з наповнювачами (наприклад, кварцовим піском) та рідке скло. Властивості затверділої маси залежать від концентрації вихідного розчину рідкого скла: з розведених розчинів одержують пухку масу, з концентрованих – щільну та міцну.
Полімербетони – це матеріали, які одержують із мінерального в'яжучого, полімеру та наповнювача. У випадку введення до складу полімерцементного бетону арматури (у виді стрижнів або волокон) одержують армополімерцементні бетони (армополімербетони) високої міцності. Такі будматеріали застосовують у хімічній, гірничо-металургійній, нафтовій промисловості (там, де конструкції піддаються постійному агресивному впливу і де звичайний бетон і сталь не можуть бути ефективно використані). їх застосовують для виготовлення хімічно стійких підлог, ємностей та трубопроводів для агресивних та біологічно активних рідин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вироби на основі цементу“ на сторінці 1. Приємного читання.
