Енергія Сонця

Техноекологія

Сонце – це віддалений від Землі термоядерний реактор, в якому відбувається поєднання двох ядер водню в ядро гелію (рис. 2.11).

Енергія сонця

Рис. 2.11. Енергія сонця: 1 – ядра водню (протони); 2 – ядро гелію (2 протони + 2 нейтрони).

За приблизними розрахунками, якщо енергію сонячного випромінювання прийняти за 100%, то лише 15% її досягає поверхні Землі, Земля отримує близько 13 Вт/м2 енергії. Цей показник відомий як сонячна стала. Енергія потрапляє головним чином за рахунок електромагнітного випромінювання в спектральному діапазоні від коротких хвиль довжиною 30 м до рентгенівських хвиль довжиною 10-10 м. Сонце – це невичерпне джерело екологічно чистої енергії, але воно не може використовуватися рівномірно.

Кількість сонячної енергії, яка за рік надходить на 1м2 Землі, змінюється від 3000 Мдж/м2 в пустелях, до 8 Мдж/м2 на півночі. А крім того тривалість сонячної енергії змінюється в залежності від хмарності неба.

Енергію Сонця можна перетворити в електроенергію за допомогою геліоенергетичних установок. В експериментальних системах величезна кількість керованих комп'ютером дзеркал спостерігають за Сонцем і фокусують сонячне світло на центральний пункт збору сонячної енергії, розташований зазвичай на горі або на високій вежі. Це висококонцентроване сонячне світло забезпечує розігрів теплоносія, який під високим тиском подається на лопаті турбіни, яка виробляє електричний струм.

Найбільша в світі сонячна станція функціонує в Піренейських горах на півдні Франції з 1970 р. В ній досягається температура до 2000°С. Ця енергія використовується для виробництва чистих металів, а надмірне тепло використовується для виробництва електричного струму. Існують експериментальні геліоенергетичні установки в Італії, Японії, США. Але їх вартість в 4 – 6 разів дорожча ніж вартість нової АЕС.

Електроенергію виробляють також за допомогою батарей фотогальванічних елементів. Фотогальванічний елемент – це прямий перетворювач світлової енергії в електричну.

На рис. 3.12. зображено приклад використання батарей фотогальванічних елементів, які встановлені на даху будинку, для виробітку електроенергії, що використовується для комунально-побутових цілей.

Приклад застосування батарей фотогальванічних елементів

Рис. 2.12. Приклад застосування батарей фотогальванічних елементів.

Останнім часом стрімко зростає використання сонячних колекторів, які використовуються для прямого використання сонячної енергії з ціллю підігріву води в системах опалення. Як правило сонячні колектори працюють в системі, яка складається із комбінації різних систем отримання тепла (електричної, газової, біопалива, теплового насоса і т.п.)• Вигляд будинку, обладнаного сонячними колекторами, зображено на рис.2.13.

Говорити про вплив геліоустановок на природний тепловий режим планети не варто, оскільки ці установки використовують дуже малу частку сонячної енергії, а до того ж ця енергія повертається в природне середовище у вигляді тепла. Наземні перетворення сонячної енергії потребують відторгнення території. Але ці відторгнення набагато менші тих, які потрібні для будівництва ТЕС чи АЕС, якщо враховувати земельні розробки щодо видобування палива та складування продуктів його згорання.

Будинок, обладнаний сонячними колекторами

Рис.2.13. Будинок, обладнаний сонячними колекторами.

Основний шкідливий вплив геліоустановок непрямий і пов'язаний з технологічними процесами виробництва нових сполук, в тому числі на основі рідкоземельних елементів, які містяться в земних породах в дуже малих концентраціях. Але це в свою чергу означає, що внаслідок видобування цих елементів із господарського користування будуть виведені площі землі на облаштування кар'єрів та розташування відвалів порожніх порід.

Аналіз вітрового та сонячного режимів за сезонами року свідчить, що взимку зменшується сонячна радіація і зростає середня швидкість вітру, а влітку відбувається зниження швидкості вітру і збільшення рівня сонячної радіації. Тому поєднання енергії вітру і сонця згладжує нерівномірність вироблення енергії, підвищує надійність енергопостачання споживачів протягом року.

Принципова схема комбінованої геліовітрової установки зображена на рис.2.14.

Схема геліовітротетювої установки:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Енергія Сонця“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця
  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ