Нафтовий промисел – це комплекс виробничих споруд, роз'єднаних територіально, але взаємозв'язаних системами трубопроводів, енергопередач і організацією роботи. До основних споруд нафтопромислу відносяться свердловини (на стадії облаштування, експлуатовані, нагнітальні та спостережні), компресорні станції, збірні пункти, нафтосховища, пункти первинної переробки нафти, трубопроводи, різні комори, відстійники, площадки спалювання надлишків газу та конденсату, електропідстанції і деякі допоміжні споруди. Кожна із перерахованих споруд – одиничне потенційне джерело техногенного впливу на навколишнє середовище. Ці впливи можуть бути ізольовані чи перетинатися в часі і просторі, виходячи чи не виходячи за межі промислу.
Нафта і газ у покладах насичують порожнечі між зернами породи, тріщини і каверни порід, що складають шари. Звичайно нафтогазові родовища приурочені до осадових порід (піски, піщаники, вапняки, доломіти). Іноді нафту виявляють у тріщинах та порах вивержених порід, але ці скупчення звичайно не мають промислового значення.
Залежно від умов залягання та кількісного співвідношення нафта : газ поклади поділяють на:
• чисто газові (скупчення природних газів не зв'язані з іншими корисними копалинами),
• газоконденсатні (газ збагачений рідкими вуглеводнями),
• газонафтові (газ розчинений у нафті чи знаходиться над нафтовим покладом у виді газової шапки),
• нафтові без газової шапки з розчиненим у нафті газом.
Як правило, у продуктивній зоні шару крім нафти та газу присутня вода. Породи, що складають шари, в основному гідрофільні, тому органічна фаза не може витискати воду. Вона залишається в порах шару у виді найтонших плівок, крапель. Співвідношення вода : нафта може змінюватися від 1:100 до 100:1.
Рідини і гази в шарі знаходяться під тиском, що залежить від глибини. Зі збільшенням глибини залягання шарів підвищується температура. Відстань по вертикалі, на якому температура гірських порід підвищується на 1 градус, називається геотермальною ступінню, її середнє значення – 33 м, для різних родовищ вона різна. Властивості нафти, газу та води на поверхні відрізняються від їхніх Властивостей у пластових умовах, де вони знаходяться за підвищених тиску та температури.
Видобуток нафти і газу здійснюється із свердловин, розрізняють:
• неглибоке буріння (до 1500 м),
• буріння на середні глибини (до 4500 м),
• глибоке буріння (до 6000 м),
• надглибоке буріння (глибше 6000 м).
За глибокого буріння вибій свердловин звичайно очищається від вибуреної породи потоком безупинно циркулюючої промивної рідини (бурового розчину), рідше робиться продувка вибою газоподібним робочим агентом. Після розкриття нафтового родовища нафта може підніматися свердловиною за рахунок:
• пластового тиску,
• тиску газової шапки, причому після початкового зниження її тиску з нафти починає виділятися розчинений газ і підтримувати тиск,
• якщо перших двох факторів не вистачає для підняття нафти на поверхню, використовують системи розробки зі штучним заводненням (перша свердловина – нагнітальна) шарів чи з нагнітанням у шар газу (повітря чи газ).
Продуктивність газової (газоконденсатної) свердловини підвищують нагнітанням у шар сухого газу (після відділення конденсату).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами“ на сторінці 1. Приємного читання.
