Аеропорти займають величезні площі, в середньому 25 – 50 км2 (аеропорт Даллас – 70 км2). Через безпеку польотів та шум непридатні для житла близько 120 км2. Взаємодія з навколишнім середовищем пов'язана з польотами всіх типів літаків і гелікоптерів, а також з будівництвом та функціонуванням аеропортів і ремонтних підприємств, що, як правило, розташовуються поблизу великих промислових центрів.
В авіації застосовується 2 види палива: гас (керосин) і бензин, що трохи відрізняються за складом продуктів згоряння. Етилований бензин (С4 – С12), що використовують літаки з поршневими двигунами, дає в відпрацьованих газах Рb, тобто викиди аналогічні викидам автотранспорту. Роль літаків з поршневими двигунами незначна і постійно зменшується.
Основна маса літаків використовує газотурбінні (реактивні) двигуни (ГТД), що працюють на гасі, – теплові двигуни, у яких повітряно-паливна суміш спочатку стискується і нагрівається (у камері згоряння), а потім енергія стиснутої і нагрітої суміші перетворюється в механічну роботу. ККД ГТД досягає 50%.
Витрата палива для різних етапах польоту залежить від довжини рейсу: за дальності польоту 550 – 570 км на зліт і набір висоти йде 50%, на крейсерський політ – 25%, на зниження і посадку – 25% палива. У випадку збільшення дальності в 2 рази на зліт і набір висоти йде 45%, на зниження і посадку – 15% палива. За збільшення дальності в 3 рази витрата палива на крейсерський політ збільшується до 63%. На висотах більше 14-21 км збільшується питома витрата палива через зменшення повноти згоряння.
Продукти згоряння палива (гасу) у ГТД містять нетоксичні СО2, пару Н2О, N2, а також CO, NOx, вуглеводні (метан, ацетилен, етан, етилен, пропан, бензол, толуол), альдегіди (формальдегід, акролеїн та оцтовий альдегід), тверді частки сажі, що утворюють димовий шлейф за соплом. Крім цього літаки викидають і паливо не тільки у випадку аварійних ситуацій, але і в процесі продувки і спорожнювання ємностей, після невдалого запуску двигуна чи після його вимикання після польоту.
Дослідження продуктів згоряння двигунів літака "Боінг-747" (таблиця 5.13) показали, що вміст токсикантів у продуктах згоряння істотно залежать від режиму роботи двигунів.
Близько 42% загальної витрати палива і високі концентрації СО і вуглеводнів характерні для роботи двигуна на знижених режимах (холостий хід, вирулювання на та з злітно-посадочної смуги, наближення до аеропорту, захід на посадку), а вміст NO* істотно зростає за режимів роботи, близьких до номінального (зліт, набір висоти, польотний режим). Від старту до зльоту літак спалює близько 2000 л палива. Сумарний викид токсичних речовин в атмосферу літаками з ГТД безупинно зростає, що зв'язано з підвищенням витрати палива до 20 – ЗО т/год і ростом числа експлуатованих літаків. На відпрацьовані гази авіаційних двигунів приходиться 87% усіх викидів цивільної авіації.
Таблиця 5.13.
Забруднення на різних режимах польоту літака "Боінг-747"
| Режим злітно-посадочного циклу | Відносна тяга двигуна у режимі | Час роботи у режимі, хв | Переважні забруднюючі речовини у викиді |
| Холостий хід і руління перед зльотом та після посадки | 0,07 | 22,0 | CO, CmHn |
| Зліт | 1,00 | 0,7 | NOx |
| Набір висоти до 900м | 0,85 | 2,2 | NOx |
| Захід на посадку з 900м | 0,30 | 4,0 | CO,СmНn |
Шумовий вплив створюють авіадвигуни, допоміжні силові установки, аеродромний спецавтотранспорт, авіаційно-технічні бази і ремонтні заводи. Різновидом шумового впливу є звуковий удар. Він виникає у випадку польоту літака з надзвуковою швидкістю.
Механізм дії звукового удару заснований на утворенні ударної хвилі й імпульсного звуку. Ударна хвиля – це тонка перехідна область, що поширюється в повітрі з надзвуковою швидкістю, у якій відбувається стрибкоподібне збільшення густини, тиску і температури речовини. Навколо літака, що летить з надзвуковою швидкістю, створюється конус стрибків (перепадів) від надлишкового тиску до різко зниженого (негативного). Він рухається в напрямку нестиснутого повітря, поле тиску змінюється. В час контакту з поверхнею Землі виникає імпульсний звук у результаті раптового і швидко зникаючого підвищення тиску. Інтенсивність звукового удару залежить від форми і маси літака (збільшення його маси викликає посилення інтенсивності удару). Звуковий удар створює негативний вплив: серед тварин найбільш піддані його дії коні, північні олені, морські котики й ін. Механічний вплив удару викликає схід сніжних лавин, каменепади і т.д. Крім цього в сліді надзвукового літака відбувається понад 300 хімічних реакцій й утворюються конденсаційні шлейфи. Компоненти реактивних струменів (гідроксил, атомарний кисень, оксиди сірки й ін.,) руйнують атмосферний озон, впливають на процеси утворення хмар. Тому згідно останніх досліджень світовий парк надзвукової авіації не повинен перевищувати 500 – 600 одиниць.
У цивільній авіації шумність літаків визначається стандартами ІСАО для країн ЄС: з 1 квітня 2002 р цілком заборонені польоти літаків, що не відповідають цим стандартам. Літаки, що не відповідають вимогам ІСАО, а також аналогічним вимогам американського стандарту FAR 36, не підлягають занесенню в Регістри цивільної авіації своїх країн.
Крім шумового забруднення авіація приводить до електромагнітного забруднення середовища. Його викликає радіолокаційна і радіонавігаційна техніка аеропортів і літальних апаратів, необхідна для проведення польотів. Радіолокатори випромінюють у надвисокій, високій і ультрависокій областях частот.
Забруднення повітряного середовища ракетними двигунами відбувається в процесі їхньої роботи перед стартом, на зльоті та посадці, під час наземних випробувань, у процесі виробництва чи після ремонту; в процесі заправлення паливом. Відмітна риса ракетного двигуна – він не використовує в процесі роботи компонентів навколишнього середовища (повітря і воду), тому є основним двигуном у космонавтиці.
Робота рідинного ракетного двигуна супроводжується викидами продуктів повного і неповного згоряння палива, що складаються з О, NOx, ОН і ін. Склад продуктів згоряння визначається співвідношенням компонентів палива, температурою згоряння, процесами дисоціації і рекомбінації молекул. Кількість продуктів згоряння залежить від потужності рухових установок. В процесі згоряння твердого палива з камери згоряння викидаються Н2О, СО2, НСl, CO, NO, Сl, а також тверді частки АІ2О3 із середнім розміром 0,1 мкм (іноді до 10 мкм). У двигунах космічного корабля "Ша́ттл" спалюється як рідке, так і тверде паливо.
Таблиця 5.14
Викиди 1-го запуску "Шаттлу":
| Продукти згоряння, т | ||||||
| HCl | Сl | NO | CO | СО2 | Н2О (пара) | Аl2О3 |
| 162,9 | 24,1 | 6,7 | 3,13 | 375,4 | 480,4 | 176,0 |
| Усього | 1228,63 | |||||
Під час запуску у пусковій системі утворюється хмара продуктів згоряння, водяної пари, т піску та пилу. Після запуску високотемпературна хмара піднімається на висоту до 3 км і пересувається під дією вітру на відстані в 30 – 60 км. Вона може розсіятися, а може стати причиною кислих дощів. В процесі старту і повернення на Землю ракетні двигуни несприятливо впливають на всі шари атмосфери, руйнують озоновий шар Землі. За деякими прогнозами в XXI віці для транспортування вантажів на орбіту буде запускатися 10 ракет за добу з викидом для кожної більше 1,5 т/с.
Трубопровідний транспорт
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Авіаційний транспорт“ на сторінці 1. Приємного читання.
