Великою небезпекою для навколишнього середовища є трубопроводи, лінії яких останніми роками стали зонами особливого екологічного ризику.
Незважаючи на високу міцність, ці трубопроводи (діаметр труби переважно понад 1 – 1,5 м, товщина стінки –1,5 – 2,0 см, тиск усередині – кілька атмосфер) з часом просідають (особливо у зонах мерзлих або різнопородних тріщинуватих ґрунтів, під власною вагою та через різницю температур), тріскаються на стиках, кородують унаслідок підвищеної кислотності повітря чи несприятливих кліматичних умов. У місцях пошкодження труб на прилеглі території виливається велика кількість забруднювальних речовин, а оскільки це часто трапляється далеко від населених пунктів, у лісі, в горах, то через неможливість оперативно ліквідувати аварію шкода, завдана довкіллю, буває величезною. Викид 2 тонн нафти у випадку прориву нафтопроводу порушує близько 1000 м2 земної поверхні. Крім того, у випадку забруднення поверхневих та підземних вод радіус екологічного впливу збільшується в кілька разів.
У ході будівництва трубопроводу проводиться розчищення від рослинності і профілювання траси. Ширина "коридору", у межах якого ведуться роботи відповідно до норм відводу земель для магістральних трубопроводів діаметром 1220 – 1420 мм складає від 30 до 45 м. Крім цього в більшості випадків для доставки будівельних матеріалів, труб і устаткування споруджуються тимчасові під'їзні колії, для яких додатково займаються землі за межами смуги відводу. Прокладка трубопроводів може здійснюватися підземним, наземним і надземним способами. Наземний допускає спорудження спеціального насипу під трубопровід, а надземний – зведення опор. Наземні прокладки трубопроводів заважають міграції тварин. Зараз прокладка трубопроводів ведеться підземним способом з надійною теплоізоляцією. Транспортування газу ведеться після попереднього стиску на компресорній станції, у результаті чого температура газу піднімаються до 60°С з наступним охолодження до негативних температур в процесі транспорту.
Проте екологічні впливи в процесі експлуатації трубопроводу все таки більш тривалі за часом, ніж для будівництва. Зв'язані вони з протіканням через негерметичність труб, несправності запірної арматури (засувок, вентилів, кранів і т.д.), просочування продукту в атмосферу через тріщини та розриви трубопроводів, від "дихання" резервуарів.
Забруднення та їхні причини:
• викиди легких вуглеводнів в процесі заповнення резервуарів і температурних коливань;
• випари нафти з поверхні стічних йод, у випадку витоків та аварійних розливів (можливе потрапляння нафти у водойми);
• утворення відходів (зачищення труб та резервуарів від парафіносмолистих відкладень).
Джерела забруднень:
• перекачування речовини, яка транспортується (станції перекачування і нафтоналивні пункти);
• мікротріщини, корозійні свищі в трубах, у зварних з'єднаннях, у сальниках запірної апаратури (лінійні ділянки).
Аварії, зв'язані з залповими викидами нафти і газу, найбільш небезпечні, тому що нафта просочується у ґрунт, потрапляє у водойми, забруднює підземні води, випаровується в атмосферу. Можливі прориви підводних нафтопроводів.
Особливу небезпеку створює зосередження різно- та однорідних трубопроводів в одному технологічному коридорі (наприклад, на 205 км траси Уренгой – Ужгород у вузлі взаємного перетинання 15 ниток найбільших трансконтинентальних газопроводів щодоби перекачують близько 1,4 млрд.м3 газоподібних вуглеводнів під тиском 7,5 МПа). 03.06.89р. аварія трубопровода Нижньовартівськ – Нафтокамськ (викид зрідженого нафтового газу), привела до вибуху між потягами, що рухались назустріч, один одному. Загальна площа вибуху 2,5 км, зона середніх руйнувань перевищила 75 км2. Загинуло 1224 людини. Небезпечним для навколишнього середовища є витікання нафти і газу на ділянках трубопроводів, розміщених під судноплавними трасами річок і морів та іншими великими водоймищами. Нафта і газ несуть тепло, тому можливе відтаювання ґрунту, просідання і прориви труб. Газові викиди часто супроводжуються вибухами та пожежами, нафта нищить водні екосистеми й пернатих. В останні роки багато аварій і нещасть було пов'язано із навмисними пошкодженнями нафтопроводів та викраданням нафтопродуктів.
В процесі транспортування газу утворюються конденсаційні води, що містять органіку (газоконденсат, олія, метанол, діезтиленгліколь, фенол, гідрати вуглеводнів) і неорганіку (Са+2, CN-, SO-24, NO-3, Мо+2, Fe+3, NH4+). Усе це видувається в навколишнє середовище в процесі чищення та ремонту.
В процесі очищення технологічної апаратури використовуються і потрапляють у навколишнє середовище:
• рідкі речовини – НСl, H2SO4, HNO3, Н3РО4, КОН, трилон Б;
• тверді частки – гідрати вуглеводнів, меркаптиди, важкі метали і механічні домішки – глина, іржа.
Лінії електропередач
ЛЕП також викликають низку екологічних проблем. Спеціальні дослідження показали, що ЛЕП надвисокої напруги (750-1150 кВ), з екологічної точки зору є дуже небезпечними. Навколо них утворюються потужні електромагнітні поля, які негативно впливають на живі організми і людину, порушують природну міграцію тварин, процеси росту рослин тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трубопровідний транспорт“ на сторінці 1. Приємного читання.
