TextBook Ми вийшли із залу й попрямували головною вулицею. Дівчина з одного з барів загукала нам у слід, «Агов, морячок, заходь до нас!»
Бекер зупинився. «Я йду туди,» сказав він.
«Не треба,» мовив я, «то ж справжнісінькі таргани, а не люди.»
«Я щойно отримав платню.»
«Вони п’ють просто чай а твою випивку розбавляють водою. Потім тобі виставяють подвійний рахунок, а дівки своєї ти вже більше ніколи не побачиш.»
«Я все-одно піду.»
Бекер увійшов. Один з найкращих неопублікованих авторів Америки, одягнений для того, щоб убивати й померти самому. Я пішов за ним. Він підійшов до однієї з дівуль і заговорив з нею. Вона припідняла свою спідницю, вильнула стегнами й засміялась. Вони пішли до кабінки в кутку. До них підійшов бармен, щоб прийняти замовлення. Інша дівчина біля бару поглянула на мене.
«Агов, золотце, не хочеш трохи погратися?»
«Атож, тільки, якщо це буде моя гра.»
«Ти боїшся чи просто хворий?»
«І те, й інше,» відповів я, сідаючи біля дальнього кінця бару.
Між нами сидів сидів якийсь хлопцеь, схиливши голову на стійку. У нього витягли гаманець. Коли він прокинеться й поскаржиться, його або ж викине бармен, або ж забере поліція.
Обслуживши Бекера з його дівкою, бармен підійшов до мене.
«Слухаю.»
«Нічого.»
«Так? Тоді що ти тут робиш?»
«Чекаю на друга,» я кивнув на кабінку в кутку.
«Ти сів тут, значить треба пити.»
«ОК, в такому разі принеси води.»
Бармен відійшов, потім повернувся зі склянкою води.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „58“ на сторінці 3. Приємного читання.