Ніхто не відповів.
Я постукав ще раз.
Почулися якісь звуки. Двері відчинили.
На порозі стояв гладкий старий. Його обличчя було помережане глибокими зморшками печалі. На ньому чітко виділялись брови, вуса й сумні очі.
«Послухайте,» сказав я, «мені дуже шкода за те, що я зробив. Чи не хотіли б ви разом зі своєю подругою зайти до мене й трохи випити?»
«Ні.»
«Чи може давайте я краще принесу вам чогось?»
«Ні,» відповів він, «будь ласка, облиш нас.»
Він зачинив двері.
Я прокинувся з одним із найгірших своїх похміль. Зазвичай я спав аж до полудня. Та цього дня я просто не міг. Я вдягнувся й пішов до ванної в головному корпусі, щоб навести свій туалет. Потім я вийшов надвір, пройшовся алеєю, потім сходами донизу й спустився на вулицю, що проходила нижче.
Неділя, найгірший з усіх клятих днів.
Я попрямував до головної вулиці, минаючи бари. Біля кожного входу сиділи дівчата в коротких спідницях і туфлях на підборах.
«Агов, золотце, заходь-но сюди!»
Головна вулиця, 5-та Іст, Банкер Хіл. Вигрібна яма всієї Америки.
Йти було нікуди. Я зайшов до залу ігрових автоматів. Я обійшов усі столи, але бажання у щось пограти в мене так і не з’явилось. Раптом біля автомату для пінболу я побачив морського піхотинця. Він обхопив авомат обома руками й штурхав його тілом, намагаючись керувати м’ячем. Я підійшов до нього й схопив його ззаду за комір і пояс.
«Бекере, вимагаю реваншу, твою наліво!»
Я відпустив його й він розвернувся.
«Ні, не хочу,» відповів він.
«Два з трьох.»
«До сраки,» сказав він, «я куплю тобі випити.»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „58“ на сторінці 2. Приємного читання.