Розділ 18

Маргрет істерично зареготала.

Чи не врятувати зараз ситуацію? Можна було б увійти і сказати: якщо Гольмстрем і зустрічався з кимось у лісі, то аж ніяк не з красунею Інгрід. Він не брехав.

— Що ти маєш на увазі? — Андерсів голос втратив свій удаваний спокій.

— Сам знаєш. Оті твої разом з Бергманом махінації. Оті ваші додаткові заробітки. Не думай, що я сидітиму склавши руки, коли ти бігатимеш до тої мавпи.

— Стули писок! — фельдфебельським голосом скомандував Гольмстрем. — Будеш і далі плескати язиком — матимеш неприємності. Тут тобі не дитсадок. Згадай, чим це обернулося Лейфові.

За дверима стихло. Відтак стало чути схлипування. Марґрет плакала.

— Це тільки через те, що я кохаю тебе,— тихо сказала вона. — Я не проживу, якщо ти покинеш мене. Краще б ти загинув. Принаймні тоді я б не ділила тебе з нею.

Схлипування перейшли в голосіння.

Куди й ділися мої замашки єзуїта. Тихенько я вийшов у галерею, обережно зачинив за собою двері й заглибився у споглядання малюнків Далі на стіні. Один із моїх улюблених художників. Невеликі за форматом, дуже вишукані, під назвою «Два джентльмени з Верони».

Бергман підійшов до мене. Той самий сірий костюм, те саме сіре обличчя.

— Чим можу служити? — він дивився на мене, як на щось принесене кішкою.

«Признатися, хто вбив Лейфа»,— майнуло мені в голові. Але я не сказав цього, приберігав свою артилерію на більші мішені.

— Я чекаю, коли звільниться директор Гольмстрем. Поки що він зайнятий, то я вирішив підняти свій рівень у мистецтві.

— Будь ласка,— байдуже відповіло Здихля, глянуло на ряд віконець і пішло до дверей уклонитися клієнтам.

Про що він подумав? Нові оборудки з Амстердамом? Наркотики, предмети мистецтва?

Двері в контору відчинилися, з них вийшла Маргрет із набряклими очима. Спинилась і запитливо глянула на мене. У цю мить вона нагадувала дівчинку, що загубила гаманець і боїться показатися мамі на очі.

— Привіт,— сказав я. — Чи у себе Андерс Гольмстрем?

Вона кивнула.

— Так. Ось тими дверима і далі прямо.

Цього разу другі двері були зачинені. Я постукав.