— Інгрід Берґґрен? Але ж...
— Які можуть бути «але ж»?! Те, що вона красуня?
Маргрет роздушила сигарету в попільничці.
— Ти що, справді вважаєш, ніби це вона вбила рідного брата й свого нареченого?
— Я не сказала, що вона вбила когось. Для цього та проноза надто хитра. Але за всім цим стоїть вона. І Андерс віддавна вже не був її нареченим. Врешті-решт, він її ніколи не любив. Лише використовував.
— Скидається, було якраз навпаки.
— Задрипанець убив Лейфа, а Інгрід вважала, що цим керував Андерс. Напевно, так воно й було насправді — певною мірою. Тому вона, звісно ж, не дуже побивалася за Андерсом. А тепер використовуватиме Бергмана.
— Він дозволить себе використовувати?
— Це ж якраз Інгрід підтримує закордонні контакти. В неї дві пристрасті в житті,— в'їдливо сказала Маргрет. — Перша — гроші, друга — чоловіки. Як гадаю, вона німфоманка. З ким завгодно, коли завгодно, як завгодно. Ось поїдь до неї — сам пересвідчишся. Кинути її навзнак — для цього не треба довгих церемоній.
«Дивна річ — оті ревнощі,— подумав я. — Маргрет казиться, коли йдеться про Інґрід. А чи не від того це, що колись Андерс Гольмстрем задля Маргрет покинув Інгрід і розірвав заручини? Невже оте розірвання могло викликати таку зненависть і огиду? Хіба це нормально?»
— Цікаво,— сказав я, намагаючись бути ввічливим. — Дуже цікаво.
— Як же інакше вона змогла б жити на таку широку ногу? Волочитися по закордонні й мешкати в розкішній віллі в Юршгольмі? Називає себе маклером у торгівлі нерухомістю, а сама за все своє життя ані хатки не продала.
— Ти згадала була про наркотики,— спокійно зауважив я. — Але мене найбільше цікавить інше. Лейф і Андерс — убиті, ти стверджуєш, ніби Бергман — убивця. Маєш якісь докази?
Вона похитала головою.
— Я лише переконана, що це так. Не може бути хтось інший.
Знову на мене нахлинула зневіра, знову я опинився там, звідки починав. Що скаже Єнсон, коли я повідомлю йому: Бергман, мовляв, убивця, бо так вважає Маргрет? Я нагадав:
— Ну а тепер про наркотики й контрабанду. Маргрет, як ти, до речі, можеш стільки про це знати? Про Марсель, Канаду й про всю решту? Це тобі Андерс розповідав?
— Не Андерс. Він ніколи нічого не розповідав. І про свої подорожі до Амстердама — теж. Але я знайома з людиною, котра знає все у цій справі. І зналася з Андерсом та Лейфом.
— Стіг Мартінсон?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Таємниця мексиканських божків смерті.» автора Ян Мортенсон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 24“ на сторінці 1. Приємного читання.